НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA

Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Грудень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування

Вітаю Вас, Гість · RSS 11 Грудня 2019, 23:51

Головна » Василь Савчук

Василь САВЧУК. "Триесірний Ґеньо з Трої". Сатирична поема на взір "Енеїди" 
 (Ч. 6) "Алярм ілюзій" 
(Ч. 7) "Солоний диспут-іспит" 
(Ч. 8) "Комо-вояж" 
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 66 | Автор: NADRICHNE | Дата: 28 Жовтня 2019 | Коментарі: (0)


Василь САВЧУК. "Триесірний Ґеньо з Трої". Сатирична поема на взір "Енеїди" 
 (Ч. 3) "Базар" 
(Ч. 4) "Під Кудикіною горою" 
(Ч. 5) "Сатурнене турне" 
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 103 | Автор: NADRICHNE | Дата: 28 Вересня 2019 | Коментарі: (0)


Василь САВЧУК. "Триесірний Ґеньо з Трої". Сатирична поема на взір "Енеїди" 
 (Ч. 1) "З-під крильця -- під ковпак" 
(Ч. 2) "Триесір у Триесірі" 
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 124 | Автор: NADRICHNE | Дата: 18 Вересня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук  
Чарівна нитка 
Майстриням-вишивальницям, активісткам товариства «Лемківщина» м. Бережани 
Тихо заполоч-нитка снується, 
Мрійно хрестить м’яке полотно. 
А майстрині неначебто сниться
Із дитинства йорданське вікно.

І ялини, замаєні сріблом;
На столі, у макітрі кутя;
Коляда сповіщає побідно,
Що Месія прийшов у життя…

Ось мережить гаївочку нитка
І садів роздухм’янений цвіт,
Та із лебедем вірну лебідку,
Що пливуть чарівливо у світ…

З полотном барва нитки шепоче
Щось таємно-казкове, либонь:
Голос матері вишити хоче,
Ласку щиру коханих долонь.

Наймилішу усмішку дитини,
Перше слово із усток її,
Що до сонця у небо Вкраїни
Понесе ніжна трель солов’їв…

І пливе голка й нитка майстрині
Візерунком любові й краси.
Ці творіння її – не для скрині,
Для людей, як життя голоси.
Для нащадків – на вічні часи.

01.12.18


Василь Савчук 
Та зустріч…
Діброву ще не тішила пташва,
Росою ряст не мив деревам ноги.
Ще лісові обочини дороги
Не фарбувала зеленню трава.

Втайні ми сподівались на дивá,
Та йшли із нами тіні, зимні, вбогі…
Діброву ще не тішила пташва,
Росою ряст не мив деревам ноги.

І нам не брунькувалися слова,
Не квітли мрійні милі діалоги.
Студили душу роздуми-тривоги,
У серці мрії рвалися по швах…

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 81 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Вересня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук  
Дощ стороною… 
З кропилом хмар басить диякон-грім; 
Крильми-вогнями блискають жар-птиці… 
Природа жде великих перемін − 
Дощу святого висохлій землиці! 
І кожен погляд сповнений надій: 
Це камінь-груддя змокне кількакратно! 
В землі воскреснуть сили молоді,
Як дощ покропить − теплий, благодатний.
А він… майнув загонистим юнцем,
Таким – ні «Добрий день!», ні «Слава Богу!»
Була й зосталась грудка камінцем,
Що в полі вивихає зелам ногу.
І людям сумно, що б тут не казати, −
Вони ж бо сподівались благодаті!
28.06.13


Василь Савчук 
Мить щастя 
Шукаю щастя, мов гриба 
Під вікового листя повстю.
Даремно стільки йшов хіба?
Трудив намарно м’язи й кості?
Дарма — до різі ув очах —
Вдивлявся пильно і повсюди?
Грибами ліс увесь пропах,
Та скільки тут товклося люду!
Он хтось коша уже поніс.
Це на скількох би втіхи стало!
Чи «мій» грибок іще не зріс?
Чи я — пізнюх? Шукач невдалий?
Закрався сумнів, тисне щем:
Не ту, що слід, обрав доріжку?
Ще крок, ще два, — і за кущем
Під листям бачу … сироїжку.
Хоча вона й не боровик,
Не підосичник-підберезник.
Знайшов мить щастя чоловік!
Мені, либонь, оце й належне… 
29.06.13.

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 106 | Автор: NADRICHNE | Дата: 27 Серпня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук  
Апостол волі 
Світлій пам’яті 
Поета Івана Гнатюка 

***
В його уста Бог правди вклав меча – 
Яскріло кожне слово з леза болем.
Та, мов Апостол, мав таку він долю,
Яку не всяк хотів би й пострічать. 

Його життя теплилось, мов свіча,
У колимах, сибірах – у неволі.
Катів московських витерпів він школу,
Ослаблий тілом, духом не зачах. 

Грімкі слова, народжені стражданням,
Він слав у світ душі тяжким воланням:
Почуй, громадо, — і глуха, й німа! 

Дзвін віршів на його стежках-дорогах,
Це думи-молитви палкі до Бога,
Щоб Україну визволить з ярма. 

                     ***
Щоб Україну визволить з ярма —
З лабет Москви, із рабської хурдиги,
Звав кожен вірш, його болючі книги,
Яким достойних друзів ще нема. 

Набату строф противилась юрма
Лакеїв зла, — їм Правда не до шмиги
Серцям у латах імперської криги
Не миле світло сонця, тільки тьма.
 
Проти стовпів московської тюряги
Він розгортав Вкраїни вільні стяги;
Йшов, як стрілець, з оружжям правди-мсти. 

Потужне слово мужнього Поета
Всіх чесних звало з різних місць планети
Під стяг святий вкраїнської мети. 
                      ***
Під стяг святий вкраїнської мети,
Такий жаданий, сонячно-небесний,
Палке життя – свою дорогу хресну —
Поклявся він жертовно привести. 

З останніх сил примушувався йти
У авангарді, Лицар Слова чесний.
Потоки злі, — страхи підступних весен —
Долав убрід, минав хисткі мости. 

Блажен, хто йде за покликом згори,
Хто для людей хоч скіпкою горить,
Яка згорає до кінця, всеціло. 

Він задля волі рідної землі
Склав серце в дар — криваві мозолі, — 
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 116 | Автор: NADRICHNE | Дата: 03 Серпня 2019 | Коментарі: (0)


Пристрасний Лицар Слова 
Багатогранна творчість талановитого, скромного і знаного краянина – поета, журналіста, краєзнавця, драматурга, публіциста, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, члена НТШ, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018) – Василя Савчука з міста Бережани приваблює самобутністю, щирістю в інтимній ліриці, униканням пафосного штибу, надаючи його творчості оригінальної літературної огранки.
Поетична герданка обдарованого митця виблискує різнобарвними бусинками. На ній яскраво сяють вірші, що їх поклали на музику бережанські композитори, а поетична драма «Кривавий тан» ожила на сцені Бережанського будинку народної творчості, закликаючи глядача поринути у зовсім інший вимір, щоб відчути висоту духу Українських січових стрільців, які вкрили себе славою в героїчних боях за гору Лисоня.
Це намисто приваблює також квітчастими перлами для малечі, адже дитячий світ – майже суцільні дива й неймовірні пригоди, тож автор не забуває і про них. А як яскраво випромінюють світло коралі гумору! Його жарти не злостиві. Адже українська нація – одна з найдотепніших. Уміти сміятися над собою – ознака сили й душевного здоров’я. Приваблюють і публіцистика та історико-краєзнавчі твори, які з великим успіхом знайшли свою нішу в творчому доробку митця.
Мереживо різноманітних аспектів поетичного життя Василя Савчука репрезентує і його нова збірка «Росинки з дарованих стежок» (Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2019) в якій висвітлені переважно сучасні події: возвеличені жертовні звитяги героїв Революції Гідності, подана філософська лірика, вміщені присвяти друзям, соратникам і колегам.
Його сонетна поезія лине спогадами у далекі солдатські будні, де теж було місце для великої честі – боротьби зі злом чужинської нечисті, які щоб змести з лиця землі поганську орду, віддали життя за свій народ, залишившись у серцях українців Небесною сотнею. Поет оспівує наших сучасників. Це наші сини, котрі зупинили грудьми загарбну кулю своєю відвагою й чулим серцем, ставши Лицарями Світла, Волі.
Нам світочів Ідеї треба мати,
Щоб кожне серце ставили на чати
За рідний дім. За нашу Правду в нім.

Поетичний вектор Василя Савчука спрямований і на опис та прославлення тихих спогадів про рідні Бережани, Жуків, Поручин, рідне село Дрищів. Він щиро любить отчу землю, яка – мов краяна доля, й просить прощення, що розлучився з нею не із власної волі. Всі мрії були про неї, хоча життя простелило свій шлях, на котрому траплялись: троянди, і терня. 
Автор одержимий писаним, читаним, римованим словом й хоче влити у нього всю снагу блискавиць, закласти в серце потугу-віддачу, щоб розквітали Любов і Добро. Особливо – літературним, поетичним, що відображає українську націю, несучи найсуттєвішу інформацію про рідну країну. Це проявляється зокрема у вірші про Соломію Крушельницьку – найвидатнішу співачку 20 століття, яка володіла майже гіпнотичним ефектом дивовижного сопрано. У своїх концертах вона обов’язково виконувала кілька українських народних пісень, і публіка викликала її на біс.

Царице співу райського! Це ти
Вмаїла Бережани в пісні свято.
Таких співців під сонцем небагато,
Хто може біль і щем душі нести…

Філософська квінтесенція збірки насичена життєвим досвідом автора, в якій майстерно прихована велика мудрість Творця. Митець відкриває обійми читачеві («Планета бджоли»), ведучи його кріз ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 141 | Автор: NADRICHNE | Дата: 25 Липня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук 
За Еклезіастом 
«Зло не врятує тих, що чинять зло!» −
Премудрість ця із уст Еклезіаста.
Чи одинак злочинець, а чи каста, −
Негідний чин їх вдарить в їх чоло;

Як бумеранга правильне крило,
Поверне їм їх лиха та напасті.
«Зло не врятує тих, що чинять зло!» −
Премудрість ця із уст Еклезіаста.

Тим, хто з трьох шісток тішиться числом,
Державцям гордим, злим, червономастим,
Що світ ладні під себе заграбастать,
Наскрізно мізки хай би пропекло:

Зло не врятує тих, що чинять зло!

Василь Савчук 
***
Апостолів Ідеї нам би мати.
І Вашингтона вимолить собі…
Та сподобились брехнями юрбі
Щонайбридкіші з явних апостати.

Корони прагне кожен з них собі,
Хоч знає добре: плачуть за ним ґрати,
І час гряде, — їх світу показати
В залізній клітці на ганьби гарбі.

Та краще б їх не чути і не знати.
Хай обмина і тінь їх нашу хату
З надії світлом в кожному вікні.

Нам світочів Ідеї треба мати,
Щоб кожне серце ставили на чати
За рідний дім. За нашу Правду в нім.

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 116 | Автор: NADRICHNE | Дата: 23 Липня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук 
Розгублені 
Ще й досі живем у чаду від чужого веління: 
«Ніхто хай не сміє рівняти вам душу й хребта!» 
Тож, вчувши пророків, відразу хапаєм каміння, 
Прийшов би Месія − шукали б дерев на хреста.

Живемо ж, одначе… Заплутані в блуд-павутиння;
Не істини світло − звичніша для ока пітьма.
В зайд поводу просим, і топчем коріння родинне.
Читаєм − й не бачим, й не чуєм Святого Письма.

Живемо, здається… Лани переводим у пущі,
Хліби свої власні кидаєм собаці під тин,
Самі ж, як той ідол, все тягнемо руки жебрущі
У світ милосердя й чекаєм собі милостинь.

Отак і живемо. Вже, наче, інакше й не вмієм, −
Труд діда і батька нам вийнято з думки давно.
Хтось оре і сіє, і жне, і молотить, і віє, 
А ми… все шукаєм заможної хати вікно.

Вікно ж те − примарне. Окраєць у нім бутафорний.
А гріш подаянь − і долоню, і душу проткне.
Іще за життя нас у назвисько чорно-потворне
Втискають чужі, як у ложе Прокруста тісне.

А ми − ще в надії на щирого дядю, сусіду, 
На тих вашингтонів, що являться, може, і в нас.
Та мовчки сприймаєм чужацькі обноски і з‘їди,
І мокнем терпляче під зливами кпин і образ.

І дивно самим нам, козацьким поганим правнукам,
Що жах-пережите ще й досі згинає нас ниць,
Що волі, звитяги, і згоди священної звуки
Не б‘ють переможно до наших світлиць і сердець.

Василь Савчук 
Не довелося
Була б у світ пішла за ним набосо.
Сама переступила б через себе…
Чи в небесах не бачили потреби,
Аби її кохання відбулося,

Чи заздрий хтось в ту мить поглянув косо,
Як їй явився легінь, наче лебідь?
Була б у світ пішла за ним набосо.
Сама переступила б через себе…

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 104 | Автор: NADRICHNE | Дата: 16 Липня 2019 | Коментарі: (0)


«ЯСНІ ОЧІ КРИНИЦЬ» (11/06/19) 
Ювілейна зустріч із поетичною і прозовою, публіцистичною і краєзнавчою творчістю члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців, лауреата літературних премій ім.Тимотея і Ярослава Старухів, ім. Братів Богдана і Левка Лепких, ім. Степана Олійника та журналу «Літературний Тернопіль» ВАСИЛЯ САВЧУКА

11 червня 2019 року, музей Богдана Лепкого м.Бережани

P.S. Творча зустріч відбулася завдяки старанням і підтримці Волинець Надії Іларіонівни, Марценюк Наталії Григорівни, Ухман Ірини Василівни. Низький уклін і шана їм. 
Велика вдячність усім друзям , котрі привітали мене своїм словом та співом: о.Степану Братціву, п.Володимиру Музичці, п.Романові Висоцькому, хору "Глорія", Оксані Лещук, Зразковій вокальній студії "Крок" і її керівнику Роману Видишу, тріо "Лелія" (Наталія Марценюк, Олександра Воляр, Іванна Шаюк, концертмейстер Лідія Зембович), Тетяні Будар, Наталії Бойко, Лілії Зінчук, Шупляк Ніні Дмитрівні, Олегу Шупляку, Ганні Назарків, Світлані Даньків, Стефанії Білик, Валентині Семеняк, Володимиру Барану, Олександру Колодійчуку, Григорію та Баграту Савчукам, Надії Сурмач, Любові Ленарт, Василю Томину, Богданові Андрусяку, Володимиру Карабанику, Ангеліні Андрощук, подружжю Ігора та Галини Мельник.
Мої дорогі товариші, сусіди, колеги по роботі, а також ті, котрі хотіли, але не змогли завітати, - щиро дякую. 
Висловлюю вдячність за можливість переглянути фото та відеозапис творчого вечора Роману Путері, Зіні Токарській, Ярославу Мушці, Ірині Драбик..
Сердечно дякую Волинець Надії Іларіонівні за роботу над сценарієм творчого вечора, за створення презентації  також і Оксані Бідолах.
Василь САВЧУК

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 131 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Липня 2019 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA