НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA

Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування

Вітаю Вас, Гість · RSS 22 Серпня 2019, 00:11

Головна » Василь Савчук

Василь Савчук  
Апостол волі 
Світлій пам’яті 
Поета Івана Гнатюка 

***
В його уста Бог правди вклав меча – 
Яскріло кожне слово з леза болем.
Та, мов Апостол, мав таку він долю,
Яку не всяк хотів би й пострічать. 

Його життя теплилось, мов свіча,
У колимах, сибірах – у неволі.
Катів московських витерпів він школу,
Ослаблий тілом, духом не зачах. 

Грімкі слова, народжені стражданням,
Він слав у світ душі тяжким воланням:
Почуй, громадо, — і глуха, й німа! 

Дзвін віршів на його стежках-дорогах,
Це думи-молитви палкі до Бога,
Щоб Україну визволить з ярма. 

                     ***
Щоб Україну визволить з ярма —
З лабет Москви, із рабської хурдиги,
Звав кожен вірш, його болючі книги,
Яким достойних друзів ще нема. 

Набату строф противилась юрма
Лакеїв зла, — їм Правда не до шмиги
Серцям у латах імперської криги
Не миле світло сонця, тільки тьма.
 
Проти стовпів московської тюряги
Він розгортав Вкраїни вільні стяги;
Йшов, як стрілець, з оружжям правди-мсти. 

Потужне слово мужнього Поета
Всіх чесних звало з різних місць планети
Під стяг святий вкраїнської мети. 
                      ***
Під стяг святий вкраїнської мети,
Такий жаданий, сонячно-небесний,
Палке життя – свою дорогу хресну —
Поклявся він жертовно привести. 

З останніх сил примушувався йти
У авангарді, Лицар Слова чесний.
Потоки злі, — страхи підступних весен —
Долав убрід, минав хисткі мости. 

Блажен, хто йде за покликом згори,
Хто для людей хоч скіпкою горить,
Яка згорає до кінця, всеціло. 

Він задля волі рідної землі
Склав серце в дар — криваві мозолі, — 
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 43 | Автор: NADRICHNE | Дата: 03 Серпня 2019 | Коментарі: (0)


Пристрасний Лицар Слова 
Багатогранна творчість талановитого, скромного і знаного краянина – поета, журналіста, краєзнавця, драматурга, публіциста, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, члена НТШ, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018) – Василя Савчука з міста Бережани приваблює самобутністю, щирістю в інтимній ліриці, униканням пафосного штибу, надаючи його творчості оригінальної літературної огранки.
Поетична герданка обдарованого митця виблискує різнобарвними бусинками. На ній яскраво сяють вірші, що їх поклали на музику бережанські композитори, а поетична драма «Кривавий тан» ожила на сцені Бережанського будинку народної творчості, закликаючи глядача поринути у зовсім інший вимір, щоб відчути висоту духу Українських січових стрільців, які вкрили себе славою в героїчних боях за гору Лисоня.
Це намисто приваблює також квітчастими перлами для малечі, адже дитячий світ – майже суцільні дива й неймовірні пригоди, тож автор не забуває і про них. А як яскраво випромінюють світло коралі гумору! Його жарти не злостиві. Адже українська нація – одна з найдотепніших. Уміти сміятися над собою – ознака сили й душевного здоров’я. Приваблюють і публіцистика та історико-краєзнавчі твори, які з великим успіхом знайшли свою нішу в творчому доробку митця.
Мереживо різноманітних аспектів поетичного життя Василя Савчука репрезентує і його нова збірка «Росинки з дарованих стежок» (Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2019) в якій висвітлені переважно сучасні події: возвеличені жертовні звитяги героїв Революції Гідності, подана філософська лірика, вміщені присвяти друзям, соратникам і колегам.
Його сонетна поезія лине спогадами у далекі солдатські будні, де теж було місце для великої честі – боротьби зі злом чужинської нечисті, які щоб змести з лиця землі поганську орду, віддали життя за свій народ, залишившись у серцях українців Небесною сотнею. Поет оспівує наших сучасників. Це наші сини, котрі зупинили грудьми загарбну кулю своєю відвагою й чулим серцем, ставши Лицарями Світла, Волі.
Нам світочів Ідеї треба мати,
Щоб кожне серце ставили на чати
За рідний дім. За нашу Правду в нім.

Поетичний вектор Василя Савчука спрямований і на опис та прославлення тихих спогадів про рідні Бережани, Жуків, Поручин, рідне село Дрищів. Він щиро любить отчу землю, яка – мов краяна доля, й просить прощення, що розлучився з нею не із власної волі. Всі мрії були про неї, хоча життя простелило свій шлях, на котрому траплялись: троянди, і терня. 
Автор одержимий писаним, читаним, римованим словом й хоче влити у нього всю снагу блискавиць, закласти в серце потугу-віддачу, щоб розквітали Любов і Добро. Особливо – літературним, поетичним, що відображає українську націю, несучи найсуттєвішу інформацію про рідну країну. Це проявляється зокрема у вірші про Соломію Крушельницьку – найвидатнішу співачку 20 століття, яка володіла майже гіпнотичним ефектом дивовижного сопрано. У своїх концертах вона обов’язково виконувала кілька українських народних пісень, і публіка викликала її на біс.

Царице співу райського! Це ти
Вмаїла Бережани в пісні свято.
Таких співців під сонцем небагато,
Хто може біль і щем душі нести…

Філософська квінтесенція збірки насичена життєвим досвідом автора, в якій майстерно прихована велика мудрість Творця. Митець відкриває обійми читачеві («Планета бджоли»), ведучи його кріз ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 77 | Автор: NADRICHNE | Дата: 25 Липня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук 
За Еклезіастом 
«Зло не врятує тих, що чинять зло!» −
Премудрість ця із уст Еклезіаста.
Чи одинак злочинець, а чи каста, −
Негідний чин їх вдарить в їх чоло;

Як бумеранга правильне крило,
Поверне їм їх лиха та напасті.
«Зло не врятує тих, що чинять зло!» −
Премудрість ця із уст Еклезіаста.

Тим, хто з трьох шісток тішиться числом,
Державцям гордим, злим, червономастим,
Що світ ладні під себе заграбастать,
Наскрізно мізки хай би пропекло:

Зло не врятує тих, що чинять зло!

Василь Савчук 
***
Апостолів Ідеї нам би мати.
І Вашингтона вимолить собі…
Та сподобились брехнями юрбі
Щонайбридкіші з явних апостати.

Корони прагне кожен з них собі,
Хоч знає добре: плачуть за ним ґрати,
І час гряде, — їх світу показати
В залізній клітці на ганьби гарбі.

Та краще б їх не чути і не знати.
Хай обмина і тінь їх нашу хату
З надії світлом в кожному вікні.

Нам світочів Ідеї треба мати,
Щоб кожне серце ставили на чати
За рідний дім. За нашу Правду в нім.

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 59 | Автор: NADRICHNE | Дата: 23 Липня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук 
Розгублені 
Ще й досі живем у чаду від чужого веління: 
«Ніхто хай не сміє рівняти вам душу й хребта!» 
Тож, вчувши пророків, відразу хапаєм каміння, 
Прийшов би Месія − шукали б дерев на хреста.

Живемо ж, одначе… Заплутані в блуд-павутиння;
Не істини світло − звичніша для ока пітьма.
В зайд поводу просим, і топчем коріння родинне.
Читаєм − й не бачим, й не чуєм Святого Письма.

Живемо, здається… Лани переводим у пущі,
Хліби свої власні кидаєм собаці під тин,
Самі ж, як той ідол, все тягнемо руки жебрущі
У світ милосердя й чекаєм собі милостинь.

Отак і живемо. Вже, наче, інакше й не вмієм, −
Труд діда і батька нам вийнято з думки давно.
Хтось оре і сіє, і жне, і молотить, і віє, 
А ми… все шукаєм заможної хати вікно.

Вікно ж те − примарне. Окраєць у нім бутафорний.
А гріш подаянь − і долоню, і душу проткне.
Іще за життя нас у назвисько чорно-потворне
Втискають чужі, як у ложе Прокруста тісне.

А ми − ще в надії на щирого дядю, сусіду, 
На тих вашингтонів, що являться, може, і в нас.
Та мовчки сприймаєм чужацькі обноски і з‘їди,
І мокнем терпляче під зливами кпин і образ.

І дивно самим нам, козацьким поганим правнукам,
Що жах-пережите ще й досі згинає нас ниць,
Що волі, звитяги, і згоди священної звуки
Не б‘ють переможно до наших світлиць і сердець.

Василь Савчук 
Не довелося
Була б у світ пішла за ним набосо.
Сама переступила б через себе…
Чи в небесах не бачили потреби,
Аби її кохання відбулося,

Чи заздрий хтось в ту мить поглянув косо,
Як їй явився легінь, наче лебідь?
Була б у світ пішла за ним набосо.
Сама переступила б через себе…

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 39 | Автор: NADRICHNE | Дата: 16 Липня 2019 | Коментарі: (0)


«ЯСНІ ОЧІ КРИНИЦЬ» (11/06/19) 
Ювілейна зустріч із поетичною і прозовою, публіцистичною і краєзнавчою творчістю члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців, лауреата літературних премій ім.Тимотея і Ярослава Старухів, ім. Братів Богдана і Левка Лепких, ім. Степана Олійника та журналу «Літературний Тернопіль» ВАСИЛЯ САВЧУКА

11 червня 2019 року, музей Богдана Лепкого м.Бережани

P.S. Творча зустріч відбулася завдяки старанням і підтримці Волинець Надії Іларіонівни, Марценюк Наталії Григорівни, Ухман Ірини Василівни. Низький уклін і шана їм. 
Велика вдячність усім друзям , котрі привітали мене своїм словом та співом: о.Степану Братціву, п.Володимиру Музичці, п.Романові Висоцькому, хору "Глорія", Оксані Лещук, Зразковій вокальній студії "Крок" і її керівнику Роману Видишу, тріо "Лелія" (Наталія Марценюк, Олександра Воляр, Іванна Шаюк, концертмейстер Лідія Зембович), Тетяні Будар, Наталії Бойко, Лілії Зінчук, Шупляк Ніні Дмитрівні, Олегу Шупляку, Ганні Назарків, Світлані Даньків, Стефанії Білик, Валентині Семеняк, Володимиру Барану, Олександру Колодійчуку, Григорію та Баграту Савчукам, Надії Сурмач, Любові Ленарт, Василю Томину, Богданові Андрусяку, Володимиру Карабанику, Ангеліні Андрощук, подружжю Ігора та Галини Мельник.
Мої дорогі товариші, сусіди, колеги по роботі, а також ті, котрі хотіли, але не змогли завітати, - щиро дякую. 
Висловлюю вдячність за можливість переглянути фото та відеозапис творчого вечора Роману Путері, Зіні Токарській, Ярославу Мушці, Ірині Драбик..
Сердечно дякую Волинець Надії Іларіонівні за роботу над сценарієм творчого вечора, за створення презентації  також і Оксані Бідолах.
Василь САВЧУК

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 77 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Липня 2019 | Коментарі: (0)


Як Бог дає комусь дари двоякі, 
То з ними і обов’язки такі ж? 
Нести із тягарем подвійний кіш 
Подужає напевно не усякий. 
Але із неба Господу видніш: 
Дарує тим, в яких немає ляку, 
Прийнять от Бога ношу хоч трояку. 
Та ще й радіти: так іти рівніш! 
Василь Савчук

Кожна людина є творцем власної біографії, режисером тієї вистави, якою є її життя. Життєвий шлях - це не лише приватне життя, це й творчий внесок кожної людини в історію народу, в його культурний розвиток. Є люди, які віддзеркалюють цінності та ідеали цілого покоління, до якого належать. Таким є Василь Дмитрович Савчук, життєвий і творчий шлях якого знайшов свій відголос у письменництві.
«Ясні очі криниць» - таку назву мала творча зустріч бережанців із Василем Савчуком, поетом, журналістом, краєзнавцем, автором 30 книг, численних публікацій та історико-краєзнавчих нарисів, визнаним лауреатом літературних і літературно-мистецьких премій ім. Братів Богдана і Левка Лепких, ім. Степана Олійника. Наче вірші у однойменній збірці поета, сказані слова, торкались струн душі кожного присутнього у залі, віддзеркалювались у власних роздумах та сподіваннях. Поезія наче музика витала серед гостей зустрічі, кожна нота якої - частина життя Василя Савчука, сповнена глибокою філософією та витонченістю, мелодійним українським словом.

Полотно життєвих доріг Василя Савчука простелилось з рідного Дрищева - Надрічного через солдатські казарми, навчання у Львові до славних Бережан, до берегів Золотої Липи. Торуючи свій життєвий шлях Василь Дмитрович знаходив відраду у поезії. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію розцвітало та розкривалося у поетичних збірках, що свідчить про його непересічний талант.
Зустріч проходила у формі своєрідної мандрівки життєвим шляхом поета, починаючи з перших кроків рідним селом до врожайного на відзнаки та визнання сьогодення.
Спогадами про рідне село поділилась односельчанка, методист відділу освіти Оксана Лещук, прочитавши вірш «Як ся маєш, Дрищеве?». Зі словами вдячності про наставництво та співпрацю з ювіляром звернулась до Василя Савчука та присутніх колега по журналістському цеху, ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 128 | Автор: NADRICHNE | Дата: 29 Червня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук 
«Надзавдання митцеві» 
Намалюй крапелинку дощу, 
Ту блискітку, що лине з хмарини, 
Ту, що спалені губи людини 
Обнадіє – на дощ досхочу;
Намалюй крапелинку дощу,
Що в обіймах засохлої грудки 
Заясніє цвітком незабудки;
Намалюй крапелинку дощу, -
Запах неба щоб кожен відчув,
Щоб і сонце у ній, і травина,
Вся планета, як спляча дитина…
Намалюй крапелинку дощу −
Благодатну, і теплу, й веселу,
Ту, що ждуть мегаполіси й села,
Ту, що падає навіть на камінь,
Та виспівує «Аве!» − не «Амінь».
Намалюй крапелинку дощу,
Як любов у Господнім очу.
Намалюй − всім добро провіншуй.
Крапелинкою дива − дощу! 

Січень 2014 р.

Василь Савчук 
"Поетесі Любові Проць" 
Твій лет до сонця, ластівко з Дублян*, 
Благословив Поет ясної сили, 
Яку московська лють не підкосила, -
Супроти неї йшов він на таран.

Тобі ж вдихнув снагу у серце й крила,
Аж обіймаєш ними рідний лан.
Думки чутливі, мов карпатська лань,
Натхненно так Твоє мережить стило.

Тривоги й болі кожного рядка
У душі ринуть, як гірська ріка,
Бурхливим нуртом гніву і любові.

Твоє це Слово. Щире і тривке,
Правдиве, чесне, сміле і дзвінке, -
Одної групи крові з Гнатюковим.

*Назва передмови І.Ф.Гнатюка до першої збірки Люби Проць "Дубляни"
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 92 | Автор: NADRICHNE | Дата: 27 Червня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Савчук 
"Перед картиною О.Шупляка "Мені тринадцятий минало" 
В зачудуванні спиниться бентега, 
Не в силі подих-погляд відвести. 
Це полотно - в єднанні два світи -
Шедевр наснаги Шупляка Олега.

Як рань, що має в днину перейти, -
Чоло Поета - від землі в безмежжя;
На ньому - сум і гнів, і безбережна 
Любов до нені, і до сироти.

І мовить серце: на таке творіння
Зійшла Господня ласка й озаріння, - 
Митця благословила в добрий час,

Щоби вписати в душі кришталево:
"Світ України - в думі Кобзаревій.
В безсмерті України - наш Тарас!"

Василь Савчук
"Олегу Шупляку - митцеві і другу"
Талант - це хрест. Не аксельбант на груди.
Не кожен знає, як його нести:
Один би скинув через пів версти
Й заскімлив би:"Нестерпно важко, люди!"

А інші -- Боже, лакомих прости! --
На торг-базар, в шинок несуть, повсюди...
Слабких то втіха. Вітрові-огуді 
Їх слід піском недовго занести.

Блажен, хто вірить: дар цей -- із небес,
Важка та ноша, та незмінно цінна.
Не жаль під нею грузнуть по коліна.

Неси ж її, Олеже, й не втомись.
Неси свій хрест в душі людської Храм, - 
Для нього місце Великоднє -- там!

У відео - картини Олега Шупляка "Чаша", "Кам'яні крила", "Птаха, що хотіла літати", "Богородиця", "До церкви. Вербна неділя".

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 113 | Автор: NADRICHNE | Дата: 24 Червня 2019 | Коментарі: (0)


Василь Дмитрович САВЧУК в свій ювілейний 75 рік життя запустив власний YouTube-канал "Vasyl Savchuk" (https://www.youtube.com/channel/UCbiFJ4xKfWlkGPajjqzmuUw). Першим розміщеним відеоматеріалом став вірш "Поету Володимирові Базилевському", який декламує сам автор!

Василь САВЧУК 
Поету Володимирові Базилевському 
Цей почерк - точений schönschreiben - 
Чіткий всім стилусам зразок.
Перлини слів і літер зваба,
Разок намиста - всяк рядок, -
Так пише Вчитель! Всім одразу
І видно, й чути, як дзвенить
Джерельце творчої оази;
Блискоче кольорами нить
На дивній вишиванці вірша,
Що манить, зве, любов'ю дише,
Шепоче мріями у тиші,
Квітує барвами землі
І думи світить на чолі,
І живить душу не остилу...
Благословенне Майстра стило!
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 81 | Автор: NADRICHNE | Дата: 20 Червня 2019 | Коментарі: (0)



У Бережанському музеї Богдана Лепкого відбулися урочистості з нагоди святкування 75 річного ювілею Василя Савчука - журналіста, поета, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, і від сьогодні вже Почесного громадянина міста Бережани. Привітати ювіляри із цим величним для нього Днем прийшли керівники міста і району, родичі, колеги, друзі.
Протягом святкової програми в дарунок лунали пісні, у виконанні народного аматорського жіночого камерного хору «Глорія», а також від учасниць зразкової вокальної студії «Крок». Читання віршів звучало від присутніх в залі гостей, але наймилішим для батька став вірш присвячений йому ж у виконанні його доньки Олександри. Також порадував запрошених гостей і сам ювіляр, декламувавши свої авторські композиції. 
Одним із найприємніших подарунків на святі стало вітання міського голови Володимира Музички під час якого було вручено імениннику Василю Савчуку диплом Почесного громадянина міста Бережани.

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 73 | Автор: NADRICHNE | Дата: 14 Червня 2019 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA