НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Квітень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 21 Квітня 2019, 06:16

Головна » 2019 » Квітень » 15 » Василь Дмитрович Савчук. Три чверті століття!!!
07:52
   Василь Дмитрович Савчук. Три чверті століття!!!
Савчук Василь Дмитрович (15.04.1944, с.  Дрищів (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області) – журналіст, краєзнавець, поет, драматург, публіцист, редактор, член Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, член НТШ.  Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018). 
Василь Дмитрович Савчук народився 15 квітня 1944 року в селі Дрищеві (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області в селянській родині. 6 квітня 1946 року, коли від ракети облавника згоріло 28 обійсть у селі, малого Василька порятував із вогню старший на вісім літ брат Степан. Через півтора року батькам вдалося звести вальковану хатину за селом; тут і минуло дитинство Василька.
У 1957 році закінчив Надрічнянську семирічку, в 1961-у – Біщецьку середню школу. Того ж року вступив на навчання у Львівське техучилище № 1 і через 10 місяців набув фах машиніста баштових кранів. Робота посприяла вступові в 1963 році у Львівський університет ім. І. Франка на вечірнє відділення філологічного факультету (українська мова і література).
У грудні 1963 року Василя призвали на військову службу – у військово-будівельний загін (ВСО-1056), що був залучений до спорудження об’єкта «великої хімії» поблизу селища Верхнє Дніпровське Сафоновського району Смоленської області (нині РФ).
Тут рядовий Савчук теж працював на баштових кранах – до кінця квітня 1966 року. Відтак будбатальйон «перекинули» на ліквідацію наслідків землетрусу в Ташкенті, де навчився асфальтувати дороги, вперше познайомився з татарами, насильно вирваними з Криму у 1944 році.
Після служби в армії В. Савчук поновився на навчання в університеті, який закінчив у 1973 році. З квітня 1972–го був прийнятий на посаду літпрацівника у бережанську районну газету "Нове життя» (з вересня 1990 р. – «Бережанське віче»).
Тут із деякими перервами (навчання у Києві, робота власкором обласної газети «Відродження») працював на всіх посадах – завідувачем відділу, відповідальним секретарем, редактором (1991 – 1994 рр.), заст. редактора до виходу на пенсію у 2005 році.
Попри основну роботу Василь Савчук пробував перо у публіцистиці, художній літературі. Ще до «приходу в редакцію» мав публікації віршів у газетах: «Сафоновская правда», «Молодь України», «Робітнича газета», в журналі «Перець», згодом – у журналі «Жовтень», колективному збірнику «Пісня і праця».
У 1981 році видавництво «Молодь» випустило його художньо-документальну повість "Вишивала дівчина долю” – про події в селі Куряни напередодні 2-ї світової війни.
Найсприятливішим для його творчої праці видався вже перший рік незалежності України. У 1991-у побачила світ поетична драма «Кривавий тан», у 1993-у – публіцистична брошура «Діалог небайдужих», історичний нарис «Надрічне – село над Золотою Липою», збірка віршів «Отча вишня».
Багато часу і праці зайняло збирання та оформлення матеріалів до другого тому збірника «Бережанська Земля», що побачив світ 1998 р. в Канаді заходами комітету «Бережанська земля» (голова – Левко Бабій, секретар – Ярослав Гунька).
Одночасно Василь Дмитрович працював над історико-документальною кіноповістю «В ім’я Твоє» (перша книжка побачила світ у 1998 р., друга – у 2000 р.).
Перед тим, у 1996 р. видав сатиричну поему «Триесірний Ґеньо з Трої» у чотирьох частинах. Повторно видання по-бачило світ у 1999 році, а доповнене п’ятою частиною – у 2006 році в збірці сатири й гумору «Трішки усмішки».
Обширні витяги з неї були надруковані у сатиричному журналі «Всесміх» (Канада), в альманасі гумору й сатири «Весела Січ» (Запоріжжя) та журналі «Літературний Тернопіль». Добрим внеском у набуток на ниві історичного краєзнавства в районі можна вважати такі книги В. Савчука як
«Від Королівки до Поляни» (2004),
«Митрополиче село Дрищів- Надрічне» (2007),
100-сторінкові видання «Пам’ять села Гиновичі» (2007),
«Шумляни Малі – Підлісне: На стежках до волі» (2008),
збірник «Бережанська Земля. Т. 3, Книга Пам’яті» (упорядник і редактор В. Савчук) (2006).
У 2008 – 2009 рр. побачили світ збірник гумору і сатири «Мерва», видання «Тарас Шевченко і Бережанська Земля» та «Тимотей Старух – трибун державотворення».
Чимало віршів Василя Савчука покладено на музику бережанськими композиторами. У 2000 році вийшов пісенник «Мелодії душі: Твори бережанських композиторів на вірші Василя Савчука».
Поетична драма «Кривавий тан» була поставлена (дві дії з трьох) на сцені Бережанського районного будинку народної творчості у 1994 році – завдяки організаторським старанням педагога Ярослава Новоженця, як режисера й постановника.
Загалом у доробку Василя Савчука більше десяти книжок публіцистичних та історико-краєзнавчих творів та стільки ж видань літературних жанрів.
Окрім того, деякі твори були опубліковані в журналах «Тернопіль» та «Літературний Тернопіль», «Весела Січ», «Джерело життя», «Дзвін», у колективному збірникові «На хвилях Липи Золотої», в газетах «Літературна Україна», «Відродження», «Свобода», «Вільне життя», «Жайвір», «Бережанське віче» та інших.
Не полишаючи літературної творчості, долучався до співпраці з «Літописом УПА» у спробах створення життєписів учасників національно-визвольних змагань («Грім» – полковник УПА Микола Твердохліб») (2008), («Рейд сотні Громенка» у співавторстві з Ю. Борцем (2003).
Активно прилучився до нового пілотного проекту краєзнавців області – творення енциклопедичного тритомника «Тернопільщина. Історія міст і сіл». Гарний дарунок отримала й малеча – це книжечки «АБеВеГеДеНЬ», «Наука онукам», «Метка абетка».
Відгуком на сучасні події – геройський захист України від московських агресорів – стала збірка віршів «Зерна з-під градобою” (2015).
Мабуть, варто надіятися і на «плоди зі старого горіха», – жартує наш краянин. Хоч він часто повторює вислів поета Гафіза, що кожній людині необхідно прожити визначене небом життя і виконати певний обсяг труду, «та не більше від того, що суджено нам», все ж читачам його творів варто чекати здійснення обнадійливого виразу «Далі буде …».
Б. Мельничук,член Національної спілки письменників України

Категорія: Василь Савчук | Переглядів: 34 | Додав: NADRICHNE | Теги: Василь Савчук | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
avatar


Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA