НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Квітень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 22 Квітня 2019, 16:41

Головна » Творчість


У Всесвітній день поезії, в музеї книги м. Бережани відбулася вже традиційна літературно-мистецька зустріч «Березневі передзвони – 2019».
Із улюбленим святом поетів і всіх шанувальників віршованої творчості щиро привітала науковий працівник музею, лауреат премії ім. Братів Лепких, почесна громадянка м. Бережани,  ведуча заходу Ярослава Мазурак. Як наголосила п. Ярослава, на зустріч до музею завітали поети різних поколінь: від юних гімназистів – до віршотворців поважного віку, котрі залюбки насолоджуються римованими рядками, успіхами в творчості, власними літературними надбаннями. Деякі нові видання, як і в минулі роки, було представлено на виставці "Від березня до березня”. Серед них – збірники "Поетична топоніміка”, "Мереживо доріг життєвих”, "Римовані Бережани” й інші.
Свої ліричні, різної тематики творіння натхненно читали (а деякі ще й наспівували) Лідія Герасимів, Софія Логвин, Леся Вільгуцька, Марія Турчин, Стефанія Білик, Тетяна Бідзіля, Богдан Тихий, Марія Іванчишин, Галина Байовська, Анна Служинська. Присутні говорили про творчість українських поетів світового рівня, зокрема Ліни Костенко – таланту й совісті української нації. Вірші нашої землячки Любомири Гаврилишиної (Київ) прочитала Я.Мазурак. Сама ж авторка у Facebook зазначила: "Дякую дуже за можливість хоч віртуально долучитися до того дійства, що відбувалося в Бережанах у рамках Всесвітнього дня поезії. Прекрасна аудиторія ще раз показує, що поезія ніколи не помре, що саме вона є стимулом, який пробуджує наші почуття, змушує працювати мозок і вчить насолоджуватися прекрасним…”
Дійство у мистецькій світлиці музею книги супроводжувалося піснями й музичними номерами у виконанні Олени Олійник, Христини Бугай, Христини Дудар та інших виконавців. Грою на фортепіано порадував Андрій Хрептак, на кларнеті – Олександра Стець, на саксофоні – Ігор Кіндрат.
Тетяна БІДЗІЛЯ

Категорія: Творчість | Перегляди: 36 | Автор: NADRICHNE | Дата: 18 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Галина Наконечна 
Національний університет «Львівська політехніка» 
УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЧАСІВ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941–1944 рр.) (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)
У статті здійснено аналіз лексичних, морфологічних, словотвірних та орфографічних особливостей української термінології місцевого самоврядування, яка функціювала в українській періодиці під час німецької окупації 1941–1944 рр.
Ключові слова: українська мова, українська преса, німецька окупація, термінологія місцевого самоврядування.
The article analyzes the lexical, morphological, derivational and orthographic peculiarities of Ukrainian terminology of local governments which was functioning in Ukrainian periodicals during the German occupation of 1941–1944.
Кeywords: Ukrainian language, Ukrainian press, the German occupation, terminology of local governments.

Перебуваючи на території України в 1941–1944 рр., німецька влада створила відповідну адміністративну мережу, яка в різний спосіб контактувала з місцевим населенням, передусім через пресу. Легальні періодичні видання регулярно публікували документи офіційної влади, що стосувалися регламентації громадського життя, часто подаючи його у двох варіантах – німецько- та українськомовному.
Актуальність дослідження полягає в тому, що ця преса порівняно недавно стала доступною для науковців, отож зазначена група терміноодиниць ще не виступала об’єктом термінознавчого дослідження, хоч назагал термінологію державного управління як галузеву підсистему української наукової термінології опрацьовували окремі науковці.
Метою цієї статті є: а) загальний огляд української преси періоду німецької окупації та б) розгляд особливостей побутування термінології місцевого самоврядування (ТМС) у зазначений період на лексичному, словотвірному, морфологічному та орфографічному рівнях.
Загальний огляд преси. Упродовж періоду німецької окупації виходило 362 періодичні видання українською мовою, які географічно охоплювали практично всі українські землі.
Німецька окупаційна влада поділила територію України на чотири частини: Галичина увійшла як п’ятий дистрикт до Генеральної губернії; колишня УРСР стала Райхскомісаріатом України; Закарпаття від 1939 р. було окуповане Угорщиною; Трансністрія (адміністративно-територіальне утворення на південному заході України) перейшла під управління Румунії. Нас цікавитиме україномовна легальна преса Генеральної губернії та Райхскомісаріату, оскільки угорська та румунська влада в принципі не вважали окуповані землі українськими.
222 часописи (61 відсоток від досліджуваних) виходили в Східній, Центральній, Північній та Південній Україні, тобто на території Райхскомісаріату, про що виразно свідчать топоніми в їхніх назвах: «Бориспільські вісті», «Бюлетень Бердянської районової і міської управи», «Відомості Київської міської управи», «Вінницькі вісті». 
Переважна більшість часописів містить у назві семантично нейтральну лексему (вісті, вісник, бюлетень, газета, новини, кореспонденція, пресова служба, зведення, кур’єр, відомості, денник, листок, слово, голос, звіт). Частина видань мала виразне професійно-цільове спрямування: «Господарськокооперативний часопис», «Залізничник», «Здоров’я і життя», «Краєва ланка копаного м’яча», «Лікарська справа», «Місіонар», «Народна школа», «Наука і навчання», «Сільський господар», «С ... Читати далі »
Категорія: Творчість | Перегляди: 55 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



Кафедра української мови Національного університету "Львівська політехніка": "Вельмишановні колеги, раді повідомити, що вийшла друком колективна монографія авторства наших колег Зоряни Куньч, Галини Наконечної, Оксани Микитюк, Софії Булик-Верхоли, Юлії Теглівець "Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних парадигм".
Пропонована монографія має на меті уточнити й узагальнити певні аспекти теорії терміна, конкретизувавши лексико-семантичні постулати з огляду на зростання емпіричного масиву. У ній подано характерний взірець семного аналізу в ділянці науково-технічної термінології і проаналізовано побутування й метаморфози терміноодиниць в ідіолекті певного автора із відповідними загальнотермінознавчими висновками.
Книгу призначено дослідникам, сферою наукових інтересів яких є проблеми термінознавства, а також усім, кого цікавить життя слова, зокрема й наукового терміна".

Категорія: Творчість | Перегляди: 99 | Автор: NADRICHNE | Дата: 19 Лютого 2019 | Коментарі: (0)


16 листопада о 20:00 на новоствореному телеканалі "Тернопіль 1" відбулась прем’єра найромантичнішого реаліті-шоу «Весілля за один день», а одразу після випуску вперше вийшло відповідне пост-шоу.  Ведучою обох проектів є Світлана НАКОНЕЧНА.
 
Категорія: Творчість | Перегляди: 161 | Автор: NADRICHNE | Дата: 24 Листопада 2018 | Коментарі: (0)


Сестри-близнючки Леся та Світлана НАКОНЕЧНІ в головних ролях в серії "Ідеальна жінка" телепроекту каналу "Україна" "Реальна містика".

***
- Ми давно відправляли резюме на різні телеканали і періодично їздимо на кастинги, - розповідає Леся Наконечна. -  Якось так сталося, що кастинг-менеджер одного з каналів передала наші координати саме на цей серіал і нам зателефонували. Це була довга історія… А граємо ми головні ролі. Наші героїні - Катя (грає Світлана) і Ліля (грає Леся). Власне, ми вдвох і є ідеальною жінкою. 


 
Категорія: Творчість | Перегляди: 219 | Автор: NADRICHNE | Дата: 17 Листопада 2018 | Коментарі: (0)



Юлія САВЧУК: 
"Я прийшла на RIA плюс торік наприкінці жовтня. Пам'ятаю як переживала і хвилювалася...А 1 листопада в люди вийшла газета, яку я вичитувала. 
Зараз не коректор, але довзолю собі святкувати своє перше свято тут - рік на RIA)
Рада, що тут"
***
***
Всі статті авторства Юлії САВЧУК на сайті "20 хвилин" Ви можете переглянути за адресою:
***
Категорія: Творчість | Перегляди: 172 | Автор: NADRICHNE | Дата: 31 Жовтня 2018 | Коментарі: (0)



Вмотивовані часом і величними святами на честь Покрови Пресвятої Богородиці, дня створення повстанської армії та Дня захисника України студенти-політологи та викладачі кафедри філософії та політології провели засідання круглого столу на тему: «Слава захисникам України»!
Гостями круглого столу були: Іващук Ірина, Липовецький Святослав, Ткач Володимир, Баран Володимир, Волянюк Сергій, Сарабун Назар, Гончарук Тетяна, Гурик Мирослава та Рудакевич Олег.
Модераторами круглого столу були: 
Шумка Михайлина, к. філос. н., доцент кафедри філософії та політології ТНЕУ
Мазанович Назар, студент 3 курсу, спеціальність «політологія».





***
Категорія: Творчість | Перегляди: 132 | Автор: NADRICHNE | Дата: 16 Жовтня 2018 | Коментарі: (0)


04 червня 2018 року на 14 сторінці 23 номера щотижневої газети "RIA плюс" опублікована перша стаття молодої журналістки Юлії САВЧУК.

***
Реакція авторки статті


***
Реакція героя статті


Категорія: Творчість | Перегляди: 231 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Червня 2018 | Коментарі: (0)









Ім’я Юрія Липи навряд чи добре відоме широкому загалу, більше – науковцям, історикам. Юрій Липа (1900-1944) – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, редактор, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму. Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – комісар Одеси від Центральної Ради, міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проекту її першої Конституції. Дев’яті Липівські читання були присвячені 80-річчю першодруку праці Юрія Липи «Призначення України».
Юрій Липа стоїть поряд з такими видатними особистостями початку ХХ століття, як Дмитро Донцов та Микола Міхновський. Радянська влада затаврувала їх як українських буржуазних націоналістів і зробила все, щоб викреслити їх з історії. Ось чому провідною темою щорічної науково-практичної конференції «Липівські читання», що проходила у Полтавському університеті економіки та торгівлі, є збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам’яті, популяризація життєвого шляху та актуалізація їхньої творчої спадщини.
Організаційний комітет очолив ректор ПУЕТ доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля, він же – голова правління Полтавської обласної організації  Національної спілки краєзнавців України.  До складу оргкомітету увійшли, зокрема, доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та суспільних наук ПУЕТ Ірина Петренко; книгознавець і книгорозповсюджувач, голова правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип Галина Дольник: історик, біограф і бібліограф Юрія Липи, заступник голови правління фонду Світлана Кучеренко.
Юрій Липа зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, зокрема, таких важливих її аспектів, як національна ідентичність та національне покликання України. Він теоретично обґрунтував призначення України, яке полягає в моральній місії щодо утвердження та поширення духовних цінностей в сучасному світі за допомогою практики державного управління. В умовах системної кризи сучасної цивілізації теоретична спадщина Ю.Липи набуває особливої актуальності.
Учасники конференції, а це викладачі вишів, аспіранти, сільські голови, краєзнавці, педагоги з різних куточків України, ухвалили звернення до міністра освіти та науки України Лілії Гриневич з приводу того, щоб повернути до шкільних програм літературні твори Івана Липи.


***
ЛИПІВСЬКІ ЧИТАННЯ. ВЖЕ ДЕВ’ЯТІ
У Полтаві 11—12 травня відбулися дев’яті Липівські читання.
До початку роботи зібрання було видано не тільки програму, а й матеріали самої конференції, що свідчить про злагоджену і відповідальну роботу оргкомітету, до якого входять Олексій Нестуляк — ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, Ірина Петренко — професор цього ж вишу, а також Галина Дольник — голова правління Фонду імені Івана та Юрія Лип та Світлана Кучеренко — заступниця голови цього фонду (обидві — одеситки).
Приємно також, що у програмі подано коротку хронологію Липівських читань, які до того проводилися в Одесі, Кам’янці-Подільському, Києві та Каневі.
До виданих матеріалів ... Читати далі »
Категорія: Творчість | Перегляди: 154 | Автор: NADRICHNE | Дата: 21 Травня 2018 | Коментарі: (0)

1-10 11-20 21-27


Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA