НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 18 Листопад 2017, 11:20

Головна » 2017 » Лютий » 2 » Мікротопонімія Південно-Західного Опілля
22:14
   Мікротопонімія Південно-Західного Опілля
Умовні скорчення: Ндрч. – Надрічне, Брж. - Бережани, л. - ліс, місц. - місцевість, п. – поле, пас. - пасовище, ч.с. - частина села.

Рів. Географічний термін рів, що тлумачиться як „довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі”; „невеликий яр”, представлений у наших записах 16 пропріативами: п. Рíв (Пкв., Рог.), пас. Ровú (Ндрч., Брж.; Ргч., Брж.; Слц., Пдг.) тощо. 
Луг. Загальноукраїнський лексикон тлумачить слово луг (< псл. *lọgь) як „порослу травою і кущами луку; (заст.) низину, порослу лісом”; „порослу травою і кущами луку, що використовується як пасовисько та сіножать”. Цей термін ідентифікує також „низину, зарослу травою”, „низьку місцевість”; „пасовисько коло річки”. Розглянута лексема зафіксована у 9 найменуваннях мікрооб’єктів: л. Лýг (Мдн., Гал.), пас. Лýг (Бжкв., Брж.; Ндрч., Брж.), п. Лугú (Пдвск., Брж.), к. с. Підлýг (Жвч., Рог.) та ін. 
Став. Слово cтав (< псл.*stavъ) абсорбує в себе такі семеми: „водоймище з непроточною водою”; „водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою”. На Південно-Західному Опіллі гідротермін став ототожнюється передусім із водоймою штучного чи природного походження із непротічною водою і творить пропріативи не лише в монолексемному оформленні: ур-ще Застáв (Тстн., Гал.), ур-ще Заставóк (Дбрнв., Рог.), ур-ще Підставú (Тстн., Гал.), пас. Підставóк (Слбд., Гал.), п. Стáв (Комар., Гал), пас. Ставúско (Нрвк., Гал.; Псхв., Брж.), запл. / ур-ще Ставкú (Крн., Брж.; Блшвц., Гал.), пас. / ч. с. Ставóк (Стрг., Брж.; Комар., Гал.), але й у прийменникових сполуках: п. До Стáву (Мжгрц., Гал.), ч. с. За Ставкóм (Бхв., Рог.), пас. Кóло Ставкý (Стрг., Брж.), п. На Ставкý (Стрг., Брж.), п. Над Ставóм (Ндрч., Брж.), усього 62 одиниці. 
Дуб. Локальні оніми, мотивовані апелятивом дуб (псл.*dọbъ), репрезентовані не лише численними прикладами у сингулярній, але й плюральній формах: паг. Дібрíвки (Дбрнв., Рог.), л. Дібрóва (Дбрнв., Рог.; Злкв., Гал.), ур-ще Дубú (Вікт., Гал.), л. Дубúна (Мжгрц., Гал.; Мдн., Гал.; Стрг., Брж.), вул. Дубúнівка (Влщ., Брж.), л. Дубúнка (Бжкв., Брж.; Стрг., Брж.), п. Дубнúки (Врнв., Рог.; Кмрв., Брж.; Урм., Брж.), хут. (ран.) Дубрíвка (Днлч., Рог.), п. Дубрíвки (Мдн., Гал.), п. Дубрóва (Жкв., Брж.; Ндрч., Брж.; Мчщв., Брж.), л. Дубрóви (Ргч., Брж.), п. Пíддуброва (Ндрж., Брж.), а також прийменниковими конструкціями: п. В Дубáх (Ндрж., Брж.), п. В Дубúні (Мжгрц., Гал.), ур-ще Кóло Дýба (Вікт., Гал.), п. Під Дубúною (Вікт., Гал.), разом 95 найменувань.
Шнур. Пропріативи, в основу яких покладений апелятив шнур (< нім. Schnur „шнур”) – „одиниця виміру землі”; „(заст.) міра довжини, що дорівнювала близько 45 м”; „міра довжини: 21 сажень”, ідентифікують на досліджуваній території 15 топооб’єктів: п. На Шнýрах (Мжгрц., Гал.; Урм., Брж.), п. Шнýри (Дбрв., Брж.; Мжгрц., Гал.; Ндрж., Брж.; Ндрч., Брж.; Слбд., Гал.; Урм., Брж.; Юншк., Рог.) і т. д.
Могила. Апелятив могила (< псл.*mogyla „купа”) окреслює „місце поховання і насип, горбик на ньому”; „штучне
земляне підвищення, курган”. У досліджуваній місцевості цей номен представлений низкою монолексемних дериватів: ур-ще Замогúла (Брн., Гал.), міст Замогúлки (Підбр., Рог.), п. Могúлиця (Дргв., Гал.), п. Могúлки (Ркшн., Брж.), п. Підмогúли (Влщ., Брж.), п. Підмогúлки (Юншк., Рог.), а ще прийменниковими та описовими конструкціями: г. Бíля Трьóх Могúл (Лпвк., Рог.), ч. с. За Могúлками (Ндрч., Брж.), л. За Могúлою (Биш., Гал.; Підбр., Рог.), в’їз. / виїз. Кóло Могúли (Трст., Брж.; Урм., Брж.), ур-ще Під Могúлами (Мдн., Гал.), п. Під Могúлов (Мжгрц., Гал.), усього 24 одиниці.
Церква. Лексема церква „будівля, в якій відбувається християнське богослужіння” є складовою багатьох мікротопонімів різної структури: вул. / ч. с. Зацéрква (Дбрнв., Рог.; Пкв., Рог.; Слв., Брж.), п. За Цéрквов (Жкв., Брж.; Ндрч., Брж.; Плхв., Брж.; Ркшн., Брж.; Урм., Брж.), п. Кóло Цéркви (Вікт., Гал.), п. Кýт Церкóвний (Тнтк., Гал.), п. Під Цéрквою (Вікт., Гал.), ч. с. Підцеркóвне (Стрг., Брж.), вул. Церкóвна (Дргв., Гал.; Слц., Пдг.), ур-ще Церкóвне (Брн., Гал.; Дбвц., Гал.), ч. с. Церкóвний Кýт (Тнтк., Гал.) та ін., усього 28 найменувань
Стражниця. Аналізована територія вирізняє номен стражниця (< цсл. стражь, стража) – „(заст.) приміщення для сторожа або військових вартових” – у функції мікротопонімів: ур-ще Стрáжниці (Клнк., Гал.), п. Стрáжниця (Слц., Пдг.), місц. Стрáжниця / Кóло Стрáжниці (Ндрч., Брж.).

Серед регіональних репрезентантів виокремлюємо ще підгрупу найменувань, базові одиниці яких описують форму, розмір природного чи штучного (антропогенного) об’єкта: дор. Глибóка (Длв., Гал.), пас. Глибóке (Тстн., Гал.), пот. Глибóкий (Вікт., Гал.; Длв., Гал.), ур-ще Глубóка (Нв. Скмрх., Гал.), п. / дол. / ур-ще Дóвге (Жкв., Брж.; Мдн., Гал.; Нв. Скмрх., Гал.), л. Дóвге (Звл., Пдг.), л. Дóвгий (Ндрч., Брж.), ур-ще Дóвгі (Тстн., Гал.; Ябл., Гал.), п. Кривá (Хнв., Гал.), п. Кривé (Дбвц., Гал.), вул. / ур-ще Кривí (Бжкв., Брж.; Підшмлнц., Гал.), оз. Малé (Клнк., Гал.), п. Малéнька (Бщ., Брж.), вул. Піддóвга (Чрвн., Пдг.), п. Плóске (Крн., Брж.), п. Рíвне (Гнвч., Брж.), вул. Ширóка (Бкв., Пдг.); локалізацію у просторі: вул. / ч. с. Головнá (Слц., Пдг.; Врб., Пдг.), вул. Горíшна (Влщ., Брж.; Квт., Брж.; Ндрч., Брж.), вул. Горíшня (Дбрнв., Рог.; Бкв., Пдг.; Гнлч., Пдг.), вул. Долíшна (Квт., Брж.; Ндрч., Брж.), п. Зáднє (Крлс., Гал.), п. Серéдні (Мжгрц., Гал.); забарвлення (колористику) топооб’єкта: вул. Зелéна (Дбрв., Брж.; Ндрж., Брж.; Бршт., Гал.; Мжлв., Пдг.), пот. Зелéний (Гнртвк., Рог.; Лквщ., Рог.; Підгрд., Рог.), п. Зелéне (Бшв., Гал.), л. Чóрний (Бшв., Гал.) тощо.
Відомо, що специфічні характеристики дрібних реалій стають складовими пропріативів без будь-яких словотвірних трансформацій. Усього на обстежуваній території виявлено 246 різновидів такого типу.

Мікротопоніми, основи яких містять вказівку на культурні, господарські та побутові споруди
У межах вищезазначеної підгрупи аналізуємо низку регіональних онімів, базові одиниці яких пов’язані зі сферою обслуговування: пас. Бíля Автостáнції (Юст., Брж.), к. с. Кóло Кóрчми (Днлч., Рог.), вул. Привокзáльна (Всвч., Брж.); з освітою та вихованням: пот. / ч. с. Кóло Шкóли (Вікт., Гал.; Урм., Брж.), а також зі сферою культури і відпочинку: п. Вúще Нарóдного Дóму (Вікт., Гал.), місц. Кóло Клýбу (Урм., Брж.). На досліджуваній території зафіксовано репрезентанти, похідні від слів для ідентифікації будівель сільськогосподарського призначення: п. Бíля Трáкторної Бригáди (Юст., Пдг.), п. За Бригáдов (Жнв., Брж.), п. Завітря′к (Слв., Брж.), ур-ще За Контóров (Врнв., Рог.), п. За Коню′шнев (Жнв., Брж.), п. За Фéрмов (Ндрч., Брж.), п. (ран.) Комóрище (Дбрнв., Рог.) тощо.
На підставі розглянутих лінгвальних фактів з’ясовано, що найбільше утворено мікротопонімів, виражених у формі прийменникових формацій. На території Південно-Західного Опілля побутує усього 29 прикладів такого типу ( 3, 71 %).

Мікротопоніми, у базових назвах яких засвідчені апелятивні характеристики особи
Апелятивні характеристики осіб за своєю структурою тотожні із загальними назвами, що відповідно описують чи окрему людину, чи певну родину за їх зовнішніми рисами, фізичними характеристиками тощо. Вони зумовили у досліджуваному регіоні виникнення низки мікротопонімів, мотивованих назвами осіб за професією чи родом діяльності: хут. Війтівщúна (< Війт < війт) (Лпвк., Рог.), прис. / вул. Гончарíвка (< Гончар < гончар) (Стртн., Рог.; Чснк., Рог.), вул. Гусарíвка (Поплв., Пдг.), крн. Капітáнова (Глгч., Пдг.), п. Ковалéве (Нсв., Пдг.), вул. Ковáликова (Глгч., Пдг.), пот. Кóвалів (< Коваль < коваль) (Вікт., Гал.), хут. Ковалíвка (Стрг., Брж.), ч. с. Кóло Стрáжника (Ндрч., Брж.), крн. Кравцéва (Глгч., Пдг.), п. Мéльникова (< Мельник < мельник) (Птнц., Рог.), вул. Музикíвка (Шмлн., Пдг.), г. Музúкова (Угрн., Пдг.), ур-ще Пастушúне (< Пастух < пастух) (Крвн., Рог.), вул. Рибакóві (< Рибак < рибак) (Пкв., Рог.), вул. Тесарíвка (< Тесар < тесар „тесля”) (Нвсл., Пдг.), вул. Шéвська (Бршт., Гал.; Птнц., Рог.), л. Шинькáрська (Слбд., Гал.), п. Шмíдове (Блшвц., Гал.) та ін..

Хоча з сивої давнини в українців панував патріархат, все ж інколи жіночі імена також могли формувати мікротопоніми. Це могло бути тоді, коли з якихось причин жінка виконувала обов'язки глави сім'ї, або вона певною мірою вирізнялася у колі своєї родини. На обстежуваній території побутує небагато найменувань, мотивованих жіночими іменами різної структури: вул. Євúна (Влц., Брж.; Глгч., Пдг.), л. Євúна (Тмр., Гал.), хут. (ран.) Галє′нка (< Галенко < Галина) (Урм., Брж.), вул. Галюкú (< Галюк < Галина) (Дбвц., Гал.), п. Кóло А′нни (Крн., Брж.), пас. Кóло Марúнки (Блкр., Пдг.), ч. с. Кóло Ярúни (Урм., Брж.), ур-ще Підпаранчукíв (< Паранчук < Парасковія) (Крвн., Рог.), п. Тáнька (Ндрч., Брж.). Аналізований регіон представляє також поодинокі відандронімні приклади, зокрема: п. Бíля Ригáйлихи (Юст., Пдг.), п. Демчúшино (< Дем’ян) (Стрг., Брж), п. Левінтúха (< Левон < Лев / Левко) (Шмлн., Пдг.), пас. Миколúшина(е) (Стрг., Брж.; Ндрж., Брж.).

Ойконіми та гідроніми беруть досить активну участь у мікротопонімотворенні певної місцевості. Тому локальні одиниці, мотивовані назвами населених пунктів та водних об’єктів, пов’язані певною мірою із регіональною пропріальною системою. В окремих випадках назви поселень, як правило, хуторів, виселків, трансформовувалися у розряд мікротопонімів конкретного населеного пункту. На сучасному етапі такі різновиди позначають насамперед частини (кутки) села або інші природні реалії: урочища, поля, пасовища тощо.
Південно-Західне Опілля репрезентує 123 утворення, виникнення яких, безумовно, тісно пов’язане з його ойконімійною системою. Більшість таких мікротопонімів сформовано за допомогою присвійних суфіксів, які виявляють очевидну просторову прив’язку до конкретного поселення. Сюди зараховуємо такі назви: ч. с. Бережáнка (< м. Бережани) (Крн., Брж.), вул. Бережáнська (< м. Бережани) (Влхв., Брж.; Ст., Мст., Пдг.), п. Біщéцке (< с. Біще) (Ндрч., Брж.), г. Бóківська (< с. Боків) (Шмлн., Пдг.), п. Бóківське (< с. Боків) (Гнлч., Пдг.), вул. Вільхíвска (< с. Вільхівець) (Крн., Брж.), ч. с. Вільхíвске (< с. Вільхівець) (Крн., Брж.), вул. Гáлицька (< с. Галич) (Гал., Пдг.), дор. Гáлицька (< с. Галич) (Лтв., Пдг.), вул. Гнúльче (< с. Гнильче) (Псхв., Брж.), пас. Жукíвске (< с. Жуків) (Ндрч., Брж.), г. Залипéцькі (< с. Залип’я) (Чрч., Рог.), п. Марія′мпіль (< смт. Маріямпіль) (Плвнк., Гал), п. Медýське (< с. Медуха)(Ябл., Гал.), п. Мужúлівске (< с. Мужилів) (Мрн., Пдг.), п. Надрічня′нске (< с. Надрічне) (Ндр., Брж.), п. Підбóвшівське (< с. Бовшів) (Блшвц., Гал.), ліс-к Пýківське (< с. Пуків) (Птнц., Рог.), л. Стриганéцкий (< с. Стриганці) (Стрг., Брж.), п. Темéрівське (< с. Тумир) (Мдн., Гал.), ур-ще Чéрче (< с. Черче) (Ст. Скмрх., Гал.), п. Шúбалинске (< с. Шибалин) (Кмрв., Брж.), вул. Шумлянéцка (< с. Шумляни) (Бжкв., Брж.).

Південно-Західне Опілля репрезентує низку місцевих найменувань, в основах яких реалізовані ойконіми + орографічні лексеми: п. Білокринúцька (< с. Білокриниця) Горá (Ст. Мст., Пдг.), вул. Вербíвска (< с. Вербів) Горá (Угрн., Пдг.), пас. Котíвска (< с. Котів) Горá (Трст., Брж.), пр. форт. Медúнські (< с. Мединя) Скéлі (Мдн., Гал.), п. Пíдгора Тýстанська (< с. Тустань)(Тстн., Гал.); фітолексеми: п. Дубрóва Надрічня′нська (< с. Надрічне) (Ндрч., Брж.), хут. Стриганéцкий (< с. Стриганці) Лíс (Стрг., Брж.); гідрографічні лексеми: ст. Бережáнський (< м. Бережани) Ставóк (Гйк., Брж.); лексеми на позначення геометричних та інших (часу виникнення, місця локалізації) характеристик мікрооб’єктів: ч. с. Горíшній Комарíв (< с. Комарів) (Комар., Гал.), снж. Гранúця Букачíвскої (< с. Букачівці) (Тнтк., Гал.), прис. Долíшна Крúвня (< с. Кривня) (Крвн., Рог.), ч. с. Малúй У′рмань (< с. Урмань)(Урм., Брж.), ур-ще Медúнський (< с. Мединя) Лáн (Тмрвц., Гал.), ч. м. Новúй Бурштúн (< м. Бурштин) (Бршт., Гал.), ч. с. Старá Вúтань (< с. Витань)(Втн., Рог.), ч. с. Старé Бíще (< с. Біще)(Бщ., Брж.), ч. м. Старúй Бурштúн (< м. Бурштин) (Бршт., Гал.), пот. Старúй Дібрúнов (< с. Добринів) (Дбрнв., Рог.), ч. с. Старúй Литвúнів (< с. Литвинів) (Лтв., Пдг.) та ін. Усього на теренах Південно-Західного Опілля зафіксовано 268 пропріативів дрібних реалій, мотивованих власними назвами різного походження у сполученні із географічними лексемами, що становить 6, 22 % від усіх сучасних дериватів цього регіону.

На досліджуваній території зафіксовано немало різновидів, похідних від ойконімів інших (передусім суміжних) населених пунктів: п. Біщéцке (< с. Бíще) (Ндрч., Брж.), пот. Брúнський (< с. Брúнь) (Брн., Гал.), пот. Вовчкíвський (< к. с. Вовчкíв ( с. Маріямпіль) (Маріямп., Гал.), пас. Жукíвске (< с. Жýків) (Ндрч., Брж.), бол. Журавенíвське (< с. Журавéньки) (Жрвн., Гал.), ст. Княгúнецький (< с. Княгúничі) (Кнгч., Рог.), бол. Козарíвське (< с. Козарí) (Кзр., Рог.), п. Мужúлівске (< с. Мужúлів) (Мрн., Пдг.), п. Надрічня′нске (< с. Надрíчне)(Ндрч., Брж.), п. Шúбалинске (< с. Шúбалин) (Кмрв., Брж.), вул. Шумлянéцка (< с. Шумляни) (Бжкв., Брж.; Влщ., Брж.). 
Назви географічних об’єктів на -ськ- (-цьк-) творилися раніше, як підкреслює О. Суперанська, від лексем на позначення природних реалій, а на -ов, -ин – від найменувань людей. „Зараз ці відношення дещо зміщені, перш за все тому, що функції суфікса -ськ (-цьк) відносно зросли”.

Афікс над- (понад-) у пропріальних одиницях означає те, що денотат розміщений „вище” іншої примітної мікрореалії. У наших матеріалах такі похідні виявляють незначну продуктивність і представлені рідкісними прикладами передусім відгідрографічного походження: вул. Надводá (Кнчк., Гал.), п. Надстáв (Ндрч., Брж.), п. Надрікá (Ндрч., Брж.), лише 7 дериватів (0, 22 %).

З дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук ЛУЖЕЦЬКОЇ Ольги Богданівни "Мікротопонімія Південно-Західного Опілля"
повний текст наукової роботи доступний за адресою:
Переглядів: 81 | Додав: NADRICHNE | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
avatar


Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2017   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA