До моря їхати далеко? Насправді ні: море в нашому рідному Надрічному (Дрищеві)!.. Так-так, давнє Сарматське море!
До Вашої уваги унікальна карта "MIDDLE MIOCENE TROCHIDAE AND CALLIOSTOMATIDAE (GASTROPODA) FROM UKRAINE" ("СЕРЕДНІ МІОЦЕННІ ТРОХИДИ І КАЛІОСТОМАТИДИ (ГАСТРОПОДИ) З УКРАЇНИ") з сучасної монографії польської дослідниці Єви НОСОВСЬКОЇ (EWA NOSOWSKA).
Довідка: Черевоногі, або Гастроподи (Gastropoda) — найбільший і найуспішніший клас молюсків. Охоплює равликів і слимаків, а також значну кількість інших морських і прісноводних видів.
Так що блукаючи "Ясеновим" чи "Кар'єром" Ви можете віднайти чудернацькі закам'янілі морські організми...
До речі, на цій карті Надрічне-Дрищів позначені цифрою "7"....
Nosowska, E. 2020. Gastropods [Trochoidea: Trochidae Rafinesque, 1815 and Calliostomatidae Thiele, 1924 (1847)] from the middle Miocene of Ukraine, Central Paratethys. Acta Geologica Polonica, 70 (X), xxx−xxx. Warszawa.
БУРМАЙ Захар Васильович, 1882 р., с. Дрищів, нині Надрічне. Проживав у с. Александровка Бугумільського р-ну Татарської АРСР (нині РФ). Заарештований 12.06.1943 р. Засуджений 11.08.1943 р. ВТ військ НКВС Татарської АРСР на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав. Помер к ВТТ № 5 на острові Свіяж (нині Зеленодольського р-ну Республіки Татарстан, РФ) 01.06.1944. Реабілітований 28.01.1955 р.
Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга 1. – Тернопіль: ВАТ «ТВПК «Збруч», 2008. - С. 304
БАРАН Федір Якович, 1908 р., с. Дрищів, нині Надрічне, освіта початкова. Заарештований 31.07.1951 р. Бережанським РВ МДБ (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Підтримував зв'язок з ОУН. Звільнений 14.03.1952 р. за недоведеність вини. (1917-П).
Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга 1. – Тернопіль: ВАТ «ТВПК «Збруч», 2008. - С. 304
"Сільська місцевість Східної Галичини - більша частина якої тепер знаходиться на заході України - поцяткована покинутими римо-католицькими храмами (kościoły), які сьогодні є нагадуванням про багатовікові польські громади, що жили тут.
До війни римо-католицькі поляки становили 21% населення цієї частини Галичини. І хоча багато з них жили в містах, де разом з євреями вони складали більшість населення, 68% усіх східно-галицьких поляків були селянами.
Це повністю змінилося після війни - поляки, якщо вони не були вбиті чи заслані під час війни, або переїхали, або були депортовані до теперішньої Польщі в рамках обміну польсько-радянським населенням.
За нового радянського режиму їхні костели, як і греко-католицькі церкви та синагоги, були повторно призначені та використовувались як зерносховища, комори та комори.
Але хоча багато греко-католицьких церков були відреставровані після падіння Радянського Союзу і сьогодні використовуються для богослужінь, дуже мало костелів було відновлено через відсутність римо-католиків.
І тому з кожним роком ці споруди, тепер просто непотрібні залишки, продовжують руйнуватися і повільно переходять у небуття.
***
Тут зібрана лише невелика колекція всіх цих галицьких церков"
o podziale powiatu brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
Na podstawie art. 103 ustawy z dnia 23 marca 1933 r. o częściowej zmianie ustroju samorządu terytorjalnego (Dz. U. R. P. Nr. 35, poz. 294) zarządzam co następuje:
§ 1. W powiecie brzeżańskim, województwie tarnopolskiem tworzy się następujące gminy wiejskie:
2) gminę Buszcze z siedzibą w Buszczu; w skład tej gminy wchodzą następujące dotychczasowe gminy wiejskie: Buszcze, Dryszczów, Dworce, Krasnopuszcza, Plichów, Poruczyn, Potoczany, Rekszyn, Stryhańce, Szumlany, Urmań i Wierzbów
Гміна Біще — сільська гміна у Бережанському повіті Тернопільського воєводства Другої Речі Посполитої. Адміністративним центром ґміни було село Біще.
Гміна утворена 1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року).
Площа гміни — 131,05 км²
Кількість житлових будинків — 1893
Кількість мешканців — 10618 (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
Нову гміну було створено на основі гмін: Біще, Дрищів (з 1946 року Надрічне), Двірці, Краснопуща, Пліхів, Поручин, Поточани, Рекшин, Стриганці, Урмань, Вербів.
Gmina Buszcze – dawna gmina wiejska w powiecie brzeżańskim województwa tarnopolskiego II Rzeczypospolitej. Siedzibą gminy było Buszcze.
Gminę utworzono 1 sierpnia 1934 r. w ramach reformy na podstawie ustawy scaleniowej z dotychczasowych gmin wiejskich: Buszcze, Dryszczów (Nadriczne), Dworce, Krasnopuszcza, Plichów, Poruczyn, Potoczany, Rekszyn, Stryhańce, Szumlany, Urmań i Wierzbów.
Po II wojnie światowej obszar gminy został odłączony od Polski i włączony w skład Ukraińskiej SRR.
Біля костелу в Надрічному Бережанського району варто зупинитись, аби оглянути його. Він невеликий, не надто пишний, а все ж запам’ятовується. Мабуть, саме стриманістю та лаконічністю форм і оздоби.
Взяти бодай ажурну кладку із цегли, якою облямовані вікна, викладений хрест, або тендітна сигнатурка із ледь нахиленим хрестом. Можливо, повітряності споруді надають витягнуті бічні вікна, увінчані хрестами. Всередину вхід закритий, проте через шпарину видно внутрішній простір. Дуже добре, що вціліла оригінальна дахівка, вона не тільки працює на автентичний вигляд храму, а й оберегає від руйнації.
Інформації про це костел вкрай мало. Так, на templesua.jimdo.comпишуть, що за однією з версій його збудували в 1914 році як громадську каплицю католицької громади. Припускають, що автором проекту міг бути відомий львівський архітектор Юліан Захаревич (він створив також костел у Буцневі, а найвідоміші роботи цього архітектора у Львові — костел і монастир сестер францисканок, корпуси політехніки, майстерня-особняк художника Я. Стики (нині музей О. Новаківського). На його авторство вказують тяжіння до модерново-класичного стилю та характерні деталі декорування.
ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ НАЙМЕНУВАНЬ ТА УТОЧНЕННЯ І ВПОРЯДКУВАННЯ ІСНУЮЧИХ НАЗВ СІЛЬСЬКИХ РАД І НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З метою збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Тернопільської області надалі іменувати:
1. БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОН
Село Вулька іменувати село Волиця і Вульківську сільську Раду — Волицька.
Село Дрищів іменувати село Надрічне, і Дрищівську сільську Раду — Надрічнянська.
Хутір Хорсо, Мечищівської сільської Ради, іменувати хутір Червоний.
Хутір Грюнфельдівка, Посухівської сільської Ради, іменувати хутір Зелений.
2. БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОН
Село Кривче Горішнє іменувати село Верхнє Кривче і Кривчегорішню сільську Раду — Верхньокривченська.
Село Кривче Долішнє іменувати село Нижнє Кривче і Кривчедолішню сільську Раду — Нижньокривченська.
3. БУДАНІВСЬКИЙ РАЙОН
Село Слобідка Янівська іменувати село Слобідка і Слобідсько-Янівську сільську Раду — Слобідська.
Село Янів іменувати село Іванівка і Янівську сільську Раду — Іванівська.
Хутір Юзефівка, Ласковедької сільської Ради, іменувати хутір Йосипівка.
Хутір Вітусівка, Мшанецької сільської Ради, іменувати хутір Родниковий.
4. БУЧАЦЬКИЙ РАЙОН
Хутір Колонія, Курдибанівськоі сільської Ради, іменувати хутір Зірка.
Населені пункти Войтехівської сільської Ради — хутір Марцинівка іменувати хутір Мартинівка, село Войтехівка іменувати село Мартинівка і Войтехівську сільську Рацу — Мартинівська.
5. ВЕЛИКОБОРКІВСЬКИЙ РАЙОН
Село Шляхтинці іменувати село Гніздичка і Шляхтинецьку сільську Раду — Гніздичківська.
Населені пункти Чернелево-Мазовецької сільської Ради — хутір Гаї-Шляхтинецькі іменувати хутір Гаї, село Чернелів-Мазовецький іменувати село Жукове і Чернелево-Мазоведьку сільську Раду — Жуковська.
6. ВЕЛИКОГЛИБОЧЕЦЬКИЙ РАЙОН
Село Івачів Долішній Іменувати село Нижній Іванів і Івачеводолішню сільську Раду — Нижньоіванівська.
Село Івачів Горішній іменувати село Верхній Іванів і Івачевогорішню сільську Раду — Верхньоіванівська.
Село Хоми, Хомівської сільської Ради, іменувати село Хомівка.
7. ВЕЛИКОДЕДЕРКАЛЬСЬКИЙ РАЙОН
Хутір Варшавка, Борківської сільської Ради, іменувати хутір Борківський.
Село Великі Фільварки іменувати село Плоске і Велико-Фільваркську сільську Раду — Плосківська.
Село Малі Фільварки іменувати село Підлісне і Мало-Фільваркську сільську Раду — Підлісненська.
Село Катербург іменувати село Катеринівка
... Читати далі »
