НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 22 Червня 2018, 22:10

Головна » 2018 » Травень » 21 » Дев'яті Липівські читання
22:43
   Дев'яті Липівські читання







Ім’я Юрія Липи навряд чи добре відоме широкому загалу, більше – науковцям, історикам. Юрій Липа (1900-1944) – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, редактор, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму. Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – комісар Одеси від Центральної Ради, міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проекту її першої Конституції. Дев’яті Липівські читання були присвячені 80-річчю першодруку праці Юрія Липи «Призначення України».
Юрій Липа стоїть поряд з такими видатними особистостями початку ХХ століття, як Дмитро Донцов та Микола Міхновський. Радянська влада затаврувала їх як українських буржуазних націоналістів і зробила все, щоб викреслити їх з історії. Ось чому провідною темою щорічної науково-практичної конференції «Липівські читання», що проходила у Полтавському університеті економіки та торгівлі, є збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам’яті, популяризація життєвого шляху та актуалізація їхньої творчої спадщини.
Організаційний комітет очолив ректор ПУЕТ доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля, він же – голова правління Полтавської обласної організації  Національної спілки краєзнавців України.  До складу оргкомітету увійшли, зокрема, доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та суспільних наук ПУЕТ Ірина Петренко; книгознавець і книгорозповсюджувач, голова правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип Галина Дольник: історик, біограф і бібліограф Юрія Липи, заступник голови правління фонду Світлана Кучеренко.
Юрій Липа зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, зокрема, таких важливих її аспектів, як національна ідентичність та національне покликання України. Він теоретично обґрунтував призначення України, яке полягає в моральній місії щодо утвердження та поширення духовних цінностей в сучасному світі за допомогою практики державного управління. В умовах системної кризи сучасної цивілізації теоретична спадщина Ю.Липи набуває особливої актуальності.
Учасники конференції, а це викладачі вишів, аспіранти, сільські голови, краєзнавці, педагоги з різних куточків України, ухвалили звернення до міністра освіти та науки України Лілії Гриневич з приводу того, щоб повернути до шкільних програм літературні твори Івана Липи.


***
ЛИПІВСЬКІ ЧИТАННЯ. ВЖЕ ДЕВ’ЯТІ
У Полтаві 11—12 травня відбулися дев’яті Липівські читання.
До початку роботи зібрання було видано не тільки програму, а й матеріали самої конференції, що свідчить про злагоджену і відповідальну роботу оргкомітету, до якого входять Олексій Нестуляк — ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, Ірина Петренко — професор цього ж вишу, а також Галина Дольник — голова правління Фонду імені Івана та Юрія Лип та Світлана Кучеренко — заступниця голови цього фонду (обидві — одеситки).
Приємно також, що у програмі подано коротку хронологію Липівських читань, які до того проводилися в Одесі, Кам’янці-Подільському, Києві та Каневі.
До виданих матеріалів дев’ятої конференції потрапило понад сорок наукових доповідей учасників з різних куточків України. Зокрема, в першій частині представлені дослідження Ігоря Вдовичина (Львів) «Політичні ідеї Юрія Липи в умовах цивілізаційних викладів», Василя Пасічника (Львів) «Юрій Липа про призначення України та сьогодення», Володимира Барана (Надрічне, Тернопільщина) «Юрій Липа: думки крізь час», Сергія Дяжура (Черкаси) «Водні шляхи країни в геополітичній концепції Юрія Липи», Тетяни Подкупко (Одеса) «Духовна складова геополітичної думки творів Юрія Липи», Світлани Семенко (Полтава) «Висвітлення життєвого і творчого подвигу Юрія Липи у публіцистичних виступах Юрія Косача» тощо.
У розділі, приуроченому до 100-річчя Української революції, активними й безпосередніми учасниками якої були Іван та Юрій Липи, вміщено дослідження Олександра Музичка (Одеса) «Участь уродженців Полтавщини у боротьбі українців Південної України за власну культуру, історичну пам’ять, державність (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.), Віктора Савченка (Одеса) «Українська Одеса і «Одеська Січ», Олександра Шишка (Одеса) «Комісар міста Іван Липа та суспільно-політичне життя Одеси (березень-травень 1918 р.)», Віри Просалової (Вінниця) «Хронотоп зустрічі в нарисі Юрія Липи «Петлюра» та ін.
Розділ «Краєзнавство. Джерелознавство. Персоналії» склали розвідки Андрія Сови (Львів) «Іван Боберський та Іван Луценко: до історії взаємин (на прикладі VІ Всесокільського злету в Празі 1912 р.)», Анатолія Гейка (с. Мачухи, Полтавщина) «Медицина у Мачухах на рубежі ХІХ — ХХ ст.», Ігоря Стамбола (Київ) «Епістолярний літопис: на чому і з яким підтекстом писав свої листи Іван Липа», Степана Кобути (Івано-Франківськ) «Станіславівські правники М. Литвинович і Ю. Олесницький — приятелі Івана і Юрія Лип», Євгена Луньо (Яворів, Львівщина) «Юрій Липа — викладач медичних курсів у оповідній традиції Яворівщини», Тараса Макси-м’юка (Одеса) «Юрій Липа про Амвросія Ждаху».
Авторами другої частини матеріалів дев’ятих Липівських читань «Літературознавство. Психологія. Педагогіка» стали: Мар’яна Комариця (Львів) «Коріння сучасності: Юрій Липа про призначення митця», Оксана Шупта-В’язовська (Одеса) «Чорноморська доктрина»: образ і концепт», Тамара Хом’як (Запоріжжя) «Мариністичні мотиви поем Юрія Липи», Вікторія Атаманчук (Київ) «Символи у драматичній поемі Юрія Липи «Корабель, що відпливає», Валентина Школа (Бердянськ) «Фольклоризм творів Юрія Липи», Алла Погорелова (Ізмаїл) «Хронотоп у поетичній творчості Юрія Липи», Галина Соколовська (Одеса) «Малодосліджена сторінка творчості Юрія Липи», Віра Музика (Одеса) «Танатологічні мотиви в екзистенційному контексті повісті Івана Липи «З нового світу», Олена Монке (Одеса) «Етнопедагогічна складова притч і казок Івана Липи у морально-духовному вихованні особистості», Денис Дячков (Одеса) «Оцифроване надбання: твори Івана Липи на електронних носіях (з досвіду роботи ОННБ)» тощо.
Гостинні полтавці подбали про чудову екскур-сійну програму, яка дала можливість учасникам конференції відвідати визначні місця уславленого міста над річкою Ворсклою. Особливо всім запам’ятаються жваві й несподівано цікаві сторінки, привідкриті для приїжджих істинним знавцем Полтави й Полтавщини Вітою Василівною Сарапин, доцентом кафедри педагогіки ПУЕТ.
Учасники Липівських читань відвідали і Василів-ку (Гоголеве), і Диканьку з Кочубеївськими кіль-касотлітніми дубами, й унікальний Бузковий Гай зі жвавим ярмарком.
Головний підсумок конференції — це подальше розгортання дослідницьких пошуків, що виводять на новий рівень розуміння спадщини видатних українців — батька й сина Лип, модерних мислителів і справжніх геополітиків ХХ століття.
Звичайно ж, у Гоголівських краях збурюється творча уява і добре пишеться. Один із віршів, що народився там, пропоную увазі читачів дорогої газети «Чорноморські новини».

БУЗКОВИЙ ГАЙ
При імперській загрозливій ері, 
Де не вжився б і жук-скарабей, 
В цьому глинищі, сиріч кар’єрі, 
Гай Бузковий створив Кочуей. 
Дивом виглядить гай чудернастий 
Серед зелені моря в маю, 
Чи оазисом снігу пухнастим 
У чарівнім Полтавськім краю. 
Ми об’їздимо всесвіт казковий 
І таких не побачимо див: 
Білохмарно цвіте Гай Бузковий, 
Котрий ще Кочубей посадив. 
Хмари білобузкові купчасті 
Нас бентежать усіх, диваків. 
Ярмаркові вируючі страсті 
Виповняють простори довкіл. 
Погортаймо ґрунтовний каталог — 
Гай воістинно гідний зразка. 
Не зрівняється жодний аналог 
З Кочубеївським Гаєм Бузку. 
Звісно, тут ми явились наскоком, 
Де запійно співа соловей. 
Окупантським нас мовним уроком 
Пригостив недолуго Музей. 
Ще тут чиниться дикість вандальська, 
Хоч Мазепі й не ллється єлей, 
Нас гнітить досі мова москальська 
І зрадливий суддя Кочубей. 
На Донбасі — у вибухах шанці, 
Смерть сьогодні несе не шрапнель. 
В час, коли розцвіла у Диканьці 
Кочубеївська Бузковель.

Дмитро ШУПТА,
заслужений працівник культури України, лауреат премії імені Івана Мазепи, академік Міжнародної академії оригінальних ідей України та Міжнародної літературно-мистецької академії України.

Категорія: Творчість | Переглядів: 53 | Додав: NADRICHNE | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
avatar


Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2018   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA