НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA

Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування

Вітаю Вас, Гість · RSS 14 Жовтня 2019, 22:20

Головна » Церква. Духовність

08 вересня 2019 року вулицями Надрічного пройшов Обхід. 
О четвертій годині процесія вийшла з Храму Святого мученика Йосафата. 
Парафіяльна хода охопила всі головні дороги села: з Біще, з Жукова та з Урманя. 
Священник Зеновій БІДУЛА біля кожного з хрестів, що траплявся вздовж маршруту, та біля господарств, де люди просили, читав слова з Євангеліє від Матвія: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять» (Мт. 7, 7-11).  А потім окроплював хрести та парафіян освяченою водою.
Церковний хор під керівництвом з дяком Ігорем БІДУЛОЮ дорогою співав "Божа Мати!" (Через поле України ішла Божа Мати, /Там пшеничні колосочки стали Ї вітати. /Похились, поклонились – вітерець леліє. /Усі разом прошептали: "Радуйся, Маріє!"...) та інші духовні піснеспіви.
Перед сьомою вечора Обхід завершився в Храмі.
Нехай все зло оминає наше Надрічне!









Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 159 | Автор: NADRICHNE | Дата: 09 Вересня 2019 | Коментарі: (0)



Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 124 | Автор: NADRICHNE | Дата: 03 Вересня 2019 | Коментарі: (0)



























Фото опубліковані в соціальній мережі facebook користувачами 
Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 143 | Автор: NADRICHNE | Дата: 20 Серпня 2019 | Коментарі: (0)


Дерев’яні святині, в яких молилося не одне покоління наших земляків, можна побачити на Тернопіллі. Про існування таких пам’яток, можливо, багато хто і не здогадується. А варто проїхатися селами Тернопільської області і ви будете вражені красою та величністю дерев’яних храмів, яким сотні років і які збереглися до нині.
Наприклад, мандруючи Бережанщиною, побачите дерев’яну церкву Cвятого Миколая у селі Надрічне, збудовану у 1777 році.

Потрапив храм у Надрічне з Рогатина Івано-Франківській області. Відомо, що розібрану церкву везли волами у Львівську область. Дорога пролягала через Надрічне. Там на пагорбі, воли зупинилися і не зрушили з місця незважаючи ні на що. Віряни вирішили, що це пророчий знак.

І церкву залишили в Надрічному і поставити на пагорбі де зупинилися воли. На цьому місці храм стоїть і зараз. У 2000 році поблизу дерев’яної церкви спорудили нову кам’яну церкву Святого Йосафата. А це дерев’яна церква Різдва Христового, збудована 1688 року на Прикарпатті і згодом перевезена в Урмань Бережанського району — пам’ятака архітектури національного значення.

Дерев’яна церква Чесного Хреста (1742 р) у селі Пліхів, розташована на високому пагорбі над селом, засадженому соснами.

По дорозі з Бережан до Поморян можна побачити дерев’яну церкву Святої Параскевії в селі Розгадів Зборівського району.  Побудована в 1696 році. Перебудована та відновлена у 1911 році.

Храм зразок традиційної православної архітектури українських дерев’яних тридільних храмів.
Служать лише на великі свята
Як розповідає парох Бережанського Деканату УГКЦ Іван Хрептак,  старовинними дерев’яними церквами опікуються громади. У цих храмах служать тільки декілька разів у році на великі свята. – Ці храми – це наша історія, там не одне покоління молилося, люди дуже шанобливо ставляться до тих церков стараються їх вберегти, – каже отець Іван. – Правда недавно була неприємність, коли в Надрічному до церкви залізли злодії. На щастя, нічого цінного не вкрали, мабуть мали інші цілі. Храми законсервовані і в нормальному стані. Люди дивляться аби вони не затікали, не замокали. За роботи з відновлення і реставрації не беруться, це надто дорого, до того ж є діючі церкви, які треба підтримати.
Все треба погоджувати з церковною владою
Щоб провести реконструкцію, реставрацію чи консервацію старовинної дерев’яної церкви, потрібен дозвіл церковної влади, розповідає керівник прес-служби Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. – Кожній єпархії УГКЦ священикам доведена до відома інструкція, яка видана синодом єпископів нашої церкви, щодо реставраці, реконструкції тих пам’яток, які могли б бути в будь якій локації нашої церкви, – каже він. – Кожен священик проінформований, як правильно відноситися до сакральної цінності, яка є у храмах на території його парафії. Також згідно іструкції жоден священик, ані парафіяльна громада не можуть самовільно реконструювати храм чи сакральну цінність особливо, якщо вона має статус пам’ятки архітектури, бо держава також зобов’язана її зберігати. Але навіть якщо це не пам’ятка архітектури, а звичайний храм якому декілька років, все треба погоджувати з церковною владою. Будь-яка зміна повинна буде погоджена,  і проект повинен бути затверджений комісією у справах сакрального мистецтва і архітектури, яка діє в нашій єпархії. Щодо можливості правильної реконструкції, реставрації чи консервації об’єктів голова комісії долучає експертів, мистецтвознавців не тільки тернопільських, але і львівських, якщо є особливі питання. Загалом у нашій єпархії небагато старовинних дерев’яних храмів. Більше їх у Бучацькій єпархії УГКЦ та ... Читати далі »
Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 92 | Автор: NADRICHNE | Дата: 16 Червня 2019 | Коментарі: (0)



26 травня 2019 року. Надрічне. Храм Святого мученика Йосафата. Перше причастя. 



























Фото з facebook-сторінок користувачів Людмила ВіятикНаталія Бара ... Читати далі »
Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 172 | Автор: NADRICHNE | Дата: 27 Травня 2019 | Коментарі: (0)



Дерев'яні церкви Тернопільщини 
Надрічне, Бережанський р-н 
Церква Св.Миколая 1777 
У селі Надрічне, що за Бережанами, збереглася старовинна дерев'яна церква, зведена у 1777 році. Рік будівництва храму "1777" вирізьблений на одному з брусів зрубу. Історія каже, що мешканці села в 1777 році купили церкву в орендарів-євреїв з містечка Рогатин і відразу перезли до Надрічного. Будівлю зібрали, очевидно, на місці попередньої дерев'яної церкви.
Тризрубна одноверха церква була парафіяльною. Вхідну частину будівлі змінили, коли розбудували і надбудували присінок. Радянська влада в липні 1964 року примусово закрила церкву. Святиню не використовували за прямим призначенням до початку 1989 року.
Тоді громаді УГКЦ віддали в користування церкву, в якій 30 квітня 1989 року, після ремонту, провели перше богослужіння. Стара будівля фізично не могла вмістити всіх парафіян, тому громада почала будівництво нової церкви Святого Йосафата, яку освятили в 2000 році.
Дерев'яна церква разом з дзвіницею утворюють прекрасний ансамбль галицької школи дерев'яної церковної архітектури. На момент фотографування дзвіниця була в аварійному стані і підперта домкратом.
Цю пам'ятку обов'язково треба відреставрувати і зберегти для майбутніх поколінь.











Опублікував 24 травня о 21:41 в facebook-спільноті "ДОРОГАМИ ДО СВЯТИНЬ" користувач " ... Читати далі »
Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 189 | Автор: NADRICHNE | Дата: 25 Травня 2019 | Коментарі: (0)


Фото людей Надрічного з великодніми кошиками опубліковані в соціальній мережі facebook 








Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 239 | Автор: NADRICHNE | Дата: 29 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



28 квітня 2019 року о п'ятій ранку в Храмі Святого мученика Йосафата розпочалось Великожнє Богослужіння. 
Спершу Плащаницю тричі обнесли навколо церкви. А тоді отець Зеновій, під звуки дзвонів, хрестом відчинив двері святині (символічно розпечатав Гріб Господній).
Після відправи священик зачитав Великоднє послання Блаженішого Святослава Високопреосвященним і преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви.
Освячення пасок за доброю традицією відбулось на прицерковній території.
Отець Зеновій привітав парафіян з Святом Воскресіння Христового, побажав смачної паски і ковбаски, а також закликав відтворювати гаївки та інші великодні традиції, які були такими масовими в Надрічному на початку 90-тих років.    







Фото Юлії САВЧУК
Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 307 | Автор: NADRICHNE | Дата: 28 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



 /26 квітня 2019 року о 22:15/ 
Наша паска не має біленьких боків. Вона не полита білосніжно-солодкою глазур'ю і не посипана кольоровими штучками. На ній немає макарунів, імбирних зайчиків чи писанок на паличках. Немає мигдалю, горіхів, кориці, засушених фруктів і ще тисячі різних інгредієнтів, які зараз у моді.
Наша паска має рум'яні боки. Вона спечена на основі 40-ка яєць, там є ваніль і родзинки. Вона спечена у старечій печі, на дровах, що були складені на зиму. Вона спечена у старому поливаному банячку, який щедро змастили перш ніж наповнити його ароматним тістом. 
Нашу паску традиційно прикрашає бабця. Листочками і квітами, хрестами і літерами "ХВ". Щороку ці прикраси з'їдаю першими, бо вони хрусткі і не солодкі. 
Нашу паску до церкви завжди носили окремо. Бабця звечора прасувала спеціальну білу хустку, щоб вночі у ній понести свій шедевр. Паска мала бути велика і гарна, бо яка паска - така і господиня. Тепер нашу паску несемо у кошику, разом з усіма іншими атрибутами. Бабця досі не може звикнути. Ніхто не несе тепер паски в хустках...А в кошиках тепер вина, макаруни і ще всяке не традиційне… 
Та мені не соромно, що моя паска не модна, адже в ній набагато цінніше - душа трьох поколінь жінок нашої родини.

П.С. на фото - пасочка в процесі випікання.

***

/27 квітня 2019 року о 17:34/ 
У Тернополі вже святять, а в нас ще робота повним ходом.

- Юлююю, а будем малювати галунки?
- Будемо баб, я вже фарбу роблю.

Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 168 | Автор: NADRICHNE | Дата: 27 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Вище по схилу від нового мурованого храму, біля цвинтара, збереглася греко-католицька дерев'яна церква, якою тепер постійно не користуються. Є дві легенди про те, як церква опинилася в селі Надрічне: перша з них розповідає, що мешканці села в 1777 році купили церкву в орендарів-євреїв з містечка Рогатин і відразу перезли до Надрічного. Будівлю зібрали, очевидно, на місці попередньої деревяної церкви.





















Друга легенда трохи містична. Церкву в розібраному вигляді везли в якесь село на території теперішньої Львівської області. В Надрічному, на схилі гори воли, які тягнули дерево, зупинилися і далі не рухалися. Люди сприйняли це як знак з неба і вирішили залишити церкву в селі і поставити на тому місці. Рік будівництва храму "1777" вирізьблений на одному з брусів зрубу.












Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 116 | Автор: NADRICHNE | Дата: 21 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA