НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

ФК "Енергія"

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Випадкові фото

Хмарка тегів
 

Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 19 Жовтень 2017, 10:04

Головна » Архів матеріалів


Семиденна Свята Місія в Надрічному завершилась... На наступну таку знакову духовну подію потрібно чекати як мінімум півстоліття... І не багато буде людей, що стануть учасниками ще однієї Святої Місії в  нашому селі... Залишаться світлі спогади, пам'ятні фото...
Стоятиме і встановлений сьогодні "вічний місіонер" як справедливо сказав отець Михайло Шевчишин про новий великий дерев'яний хрест біля Храму Святого Йосафата.
На кінцях хреста викарбувані чотири основоположних для християнства слова: «Смерть», «Суд», «Небо» та «Пекло», а в центрі прикріплена пам’ятна табличка.
За словами редемптористів наступного року буде обнова Місії, що триватиме один-два дні…

Фото з цієї події Ви можете переглянути тут

Категорія: | Перегляди: 593 | Автор: NADRICHNE | Дата: 11 Листопад 2012 | Коментарі: (0)



Чемпіонат Бережанського району - 2012
Перенесені матчі. 11 листопада
3 тур. "Уніка-Лісники" -  "Саранчуки" 2:2 
9 тур. "Котів" - "Куропатники" 1:1
 
15 тур. "Тростянець" - "Надрічне" 3:0
Розгромна поразка - це завжди дуже сумно, а розгромна поразка від несильнішого суперника - це дуже-дуже сумно...
Є лише одна малесенька втіха. Після цієї поразки від "Надрічне" лише дещо погішило свої позиції у боротьбі за "неостаннє місце", за яке також змагаються "Жуків - Лапшин" і "Тростянець". Проте можна сміливо припустити, що наша команда, навіть попри два важких поєдинки на виїзді, не фінішує останньою. Адже "Тростянець" зіграє одразу з двома претендентами на чемпіонство, та й об'єднаній команді Жукова й ... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 529 | Автор: NADRICHNE | Дата: 11 Листопад 2012 | Коментарі: (0)



Сьогодні після вже традиційної вечірньої місіонерської науки отця-митрата Михайла Шевчишина віряни спішили не додому, а на ватру.
Велетенське вогнище зліва від Храму святого Йосафата... Пісенне змагання семінаристів та гурту місцевих виконавців (ой, скільки пісень на "Ой" проспівала кожна з команд!)... Солодощі та гарячий чай для (та й для дорослих теж)...
Ніхто не хотів передчасно іти додому. Лише, коли височезна ватра перетворилась на невеличке багаття, люди покидали прицерковну територію.
А на скількох фото і відеокадрах підростаюче покоління зафіксувало вогонь ватри! 
Це було просто велике свято, що об'єднало всіх присутніх. А людей цього вечора зібралось справді багато.
На жаль, вже завтра закінчується семиденна Свята Місія в нашому селі і Надрічне знову заживе буденним життям. Але ватру ще довго згадуватимуть всі, а для дітей спогади про цей дивовижний вечір ще дуже довго будуть особливо неймовірним.
ЦЕ БУЛО ЩОСЬ!!!

Фото з цієї події Ви можете переглянути тут

Категорія: | Перегляди: 573 | Автор: NADRICHNE | Дата: 10 Листопад 2012 | Коментарі: (0)



Перша письмова згадка про Надрічне датована 8 листопада 1420 року, коли король Речі Посполитої Владислав ІІ Ягайло надав магдебурське право Дрищеву і Жукову. А тодішнім власником цих сіл названий Іван Лабонта.

***
Владислав II Ягайло (Ягелло, Władysław II Jagiełło, лит. Jogaila) (*1351 — †1 червня 1434) — Великий князь Литовський (1377–1381, 1382–1386) і польський король (1386–1434), Володар та спадкоємець Русі (Руського королівства).
Повний титул: латинською — Wladislaus dei gracia Rex Polonie, nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyauie, Lituanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres, etc.
Польською: Władysław z Bożej Łaski król Polski, pan i dziedzic ziemi krakowskiej, sandomierskiej, sieradzkiej, łęczyckiej, Kujaw, Pomorza i Rusi, najwyższy książę Litwy.
Українською: Владислав, Божою Ласкою король Польщі, володар та спадкоємець землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Володар і спадкоємець Русі, Помор’я.

Біографія
Засновник династії Ягеллонів, яка панувала в Польщі до 1572 р. Син Ольгерда Гедиміновича. Після смерті батька отримав великокнязівський престол і став разом із своїм дядьком Кейстутом володарем Литви. Цей діархічний режим, успадкований від попередніх років, виявився нетривким: між співправителями спалахнула відверта боротьба, що закінчилась ув’язненням і загибеллю Кейстута (1382).
Проти Ягайла розпочав боротьбу в союзі з хрестоносцями Вітовт Кейстутович, що змусило Яґайла шукати союзу з Польщею.
1378 року християнізував Литву.
1385 року уклав Кревську унію між Польщею та Литвою, що положила початок створенню Речі Посполитої, передбачала інкорпорацію його держави до складу Польської Корони й перехід у католицтво всіх мешканців Литви.
Після одруження з королевою Ядвіґою, 4 березня 1386 року під ім’ям Владислава II коронувався у Кракові на польський престол.
1387 року остаточно приєднав до Польщі галицькі землі.
Через його політику зближення Польщі та ВЛК відбулось дві громадянські війни — Литовсько-руська громадянська війна (1381–1384) та Литовсько-руська громадянська війна (1389–1392).
В 1392 за Острівською угодою змушений частково відродити політичну самостійність Литви, передавши її в управління своєму кузенові Вітовтові, але формально залишився далі Великим князем Литовським.
Під час Грюнвальдської битви 1410 року польсько-литовсько-руські війська Ягайла і Вітовта здобули вирішальну перемогу над Тевтонським орденом.
1413 року підписав з Вітовтом Городельську унію, прагнучи запевнити своїм дітям спадкоємність трону.
Після смерті Вітовта воював зі своїм братом Свидригайлом за Поділля (1430–1432). Розпочав війну проти Великого князівства Руського (1432–1435).
Ягайло був королем до 1434 року. Згідно з Яном Длугошем Владислав II Ягайло помер від простуди, слухаючи спів солов’я. Серед подій надзвичайної важливості епохи його правління виділяють хрещення Литви і Грюнвальдську битву(1410), яка поклала край експан ... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 794 | Автор: NADRICHNE | Дата: 08 Листопад 2012 | Коментарі: (0)


Із уст старожилів двох сусідніх сіл - Надрічного й Урманя молодшим поколінням передавалися як розповіді про місцеві храми, так і оповідки про священиків, котрі докладали немало сил і старань на ниві духовності у названих населених пунктах.
Першим улюбленим парохом і водночас організатором та провідником громад на початку минулого століття став, за свідченням колишнього вояка УПА Василя Дроздовського, отець Омелян Гавришо. Він прийшов на парафію у 1907 р. після перебування тут двох священиків старорусинських (московських) переконань - Лужницького і Дудика, - котрі не дбали про моральний, культурний, загалом духовний рівень сіл. Тож для о. Гавриша - щирого українського патріота - розкрилися величезні можливості для направлення громад на дорогу істини. Особливою ділянкою праці священика стала боротьба проти пияцтва. Він не тільки закликав до тверезого способу життя у проповідях, принагідних розмовах, а й примушував любителів оковитої до публічного відречення від шкідливої звички. Черговим його кроком була організація гуртків «святої тверезості», заснування осередків товариства «Просвіта» і юнацьких спортивних «Січей».
За короткий час, за якихось два-три роки, - розповідав В. Дроздовський, - Урмань, як і Дрищів (тодішня назва села Надрічне) із задурманених корчмарями темних сіл почали наближатися до провідних у повіті за рівнем національного самоусвідомлення і культури.
Історичні матеріали, спогади учасників національно-визвольних змагань, опубліковані в журналі «є підтвердженням слів нашого оповідача.
1931 року о. Омелян Гавришо відійшов за вічну межу, а на його місце призначено 37-літнього Степана Городецького, молодого пароха з семилітнім досвідом священичої праці.
- Він мав добрий військовий вишкіл, бо в роки Першої світової і національно-визвольної війни був вояком у легіоні Українських Січових Стрільців, - розповідали старожили, яким новий парох припав до душі як твердістю характеру, так і глибиною знань, а найголовніше - уважністю до їх проблем, чуйністю до їх переживань і болів. Йому доводилося, як перед тим і о. Омелянові Гавришу, бути не тільки духовним наставником громад, а й їх учителем, вихователем, провідником та охоронцем, який щодня подавав високі взірці чесності, працелюбства, людяності, вихованості й дисциплінованості. А ще у нього було велике прагнення до справедливості й розвитку національної культурної та духовної основи.
На цьому лані найбільшою турботою о. Городецького протягом польської окупації краю було вироблення у парафіян твердих переконань і любові до всього свого, рідного та міцної віри у перемогу добра над злом. Особливому здруженню урманської громади послужило спорудження нової церкви, фундамент під яку заклали у 1938 році. До осені 1939-го року стіни обителі Божої в Урмані виросли повністю. Залишалося - почати зведення куполів і опорядження новобудови. Та все зупинив і надовго перервав наглий прихід безбожних «освободителів», а далі - чотирирічна окупація коричневої чуми, відтак - поновний прихід радянців і атеїстична вакханалія...
Правда, цього розгулу безбожництва о. Степан, на щастя, не мав можливості відчути й бачити. Йому прослалися інші шляхи. А парафіяни-урманці намалися зберегти від лихих очей і рук як стареньку дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, так і непокриті мури нового, ще безіменного, храму Божого, на верхах стін якого все буйніше колихалися берізки й клени. Адже деякі «гарячі голови» в районі час від часу намагалися змусити громаду до знищення цієї споруди. Та церковний актив, а з ним уся громада села, зуміли відстояти святу працю своїх батьків.
Необхідно сказати, що після 12-тирічної вимушеної розлуки з о. Городецьким, з 1956 року урманська християнська громада була взагалі позбавлена можливості навіть відвідувати церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Древній храм був свавільно замкнений приїжджою бригадою «атеїстів» через... «відсутність постійного священика». Пізніше, кажуть, безбожники виношували думку знищити цей храм зовсім - закласти в ньому «склад ритуального майна» або ж «музей». Так тривало до 1988 року, повних 32 роки. Лише завдяки протидії громади та її посланців, що добиралися й до Москви, а саме: Михайла Гуньки, Левка Кулика, Дмитра Харіва й інших активістів церква була збережена. І від властей отримано дозвіл на її відкриття. Тож 30 квітня 1989 року о. Зіновій Бідула провів тут Службу Божу, першу після свавільного закриття храму. Це була звитяжна перемога громади. І крок до відновлення робіт біля незавершеної церкви. Того ж літа ядро організаторів: Михайло Орловський, Михайло Олексійович Гунька, Андрій Відзівашець, Василь Коваль взяли відповідальність за забезпечення матеріалами. Кожна родина радо готувала обіди-вечері працюючим. Назвати ж усіх, хто доклав старань до завершення будови, просто неможливо - участь брали всі.
Загалом ця праця достойна зватися епопеєю відродження храму. Вона охопила урманців ... Читати далі »
Категорія: Історія | Перегляди: 593 | Автор: NADRICHNE | Дата: 06 Листопад 2012 | Коментарі: (0)



Редемптористи — Згромадження Найсвятішого Відкупителя, засноване 9 листопада 1732 року Вчителем Церкви Альфонсом Марією де Лігуорі в італійському місті Неаполь.
Отримавши священичі свячення у 1726 році, Альфонс вирішив присвятити своє служіння передусім низам неапольського суспільства - людям, які опинилися на маргінесі як соціального, так і церковного життя. Саме задля них він організував так звані "вечірні каплиці". У 1732 році Альфонс залучив до євангелізації найбільш покинутих людей групу священиків.
Згромадження бере своє ім’я від Христа–Відкупителя, тому що саме в латинській мові Redemptor означає Відкупитель, Ізбавитель, Спаситель. І тому девізом Згромадження є слова, взяті із 129-го псалма: «Велике у Нього Відкуплення».
Редемптористи сьогодні знаходяться на п’яти континентах світу, служать у семи обрядах у 77 країнах світу.
Редемптористи носять чорний габіт з білий коміром. На грудях – хрестик. На поясі – велика вервиця, складена буквою "М", що символізує особливу набожність до Марії - Матері Божої. Вервиця від самих початків займає особливе місце в місії редемптористів. Навіть під час облечин (коли дають монаший одяг) настоятель говорить до кандидата у Згромадження такі слова: «Прийми, брате, меч духовний».
Редемптористи складають три обіти: чистоти, убожества і послуху. У чистоті дають приклад світові стану дівицтва – безженства. В убожестві уподібнюються до Христа, Який все віддав і став убогим. У послусі  стають тими непотрібними слугами, які все зробили, що могли зробити. Є також неписаний четвертий обіт, який складають, додаючи до трьох вище названих – це витримати у Згромадженні аж до смерті.
Більше про Згромадження Найсвятішого Відкупителя Ви можете дізнатись на офіційний сайті редемптористів у Львові http://www.cssr.lviv.ua

Святу Місію в Надрічному проводять два ремптористи:

о. Михайло ШЕВЧИШИН
Духівник Тернопільського Товариства українських студентів-католиків "Обнова".
Народився 30 липня 1931 року в Судовій Вишні (Львівщина).


о. Роман ЖИРАВЕЦЬКИЙ
Народився в селі Солонка (Львівщина).

Категорія: | Перегляди: 899 | Автор: NADRICHNE | Дата: 05 Листопад 2012 | Коментарі: (0)



Є події, які потрібно не просто бачити чи чути, але й духовно проживати і доторкатись до енергетичного потоку єднання…

В неділю, 4 листопада, о 16:00 в Надрічному розпочалась знаменна подія – Свята Місія.
Зустріч парафіян місцевого та духовенства Тернопільсько-Зборівської архієпархії відбулась в центрі села біля статуї Матері Божої. Діти Надрічного урочисто привітали високо преосвященного архієпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Василія Семенюка, який прибув поблагословити початок Святої місії, отців-редемптористів Михайла Шевчишина та Романа Жиравецького, які власне й проводитимуть семиденну місію, та інших членів делегації. Дівчатка вручили короваї владиці Василію та отцю Михайлу, які виступили з напутніми словами. Від імені громади Надрічного до духівництва звернувся сільський голова Михайло Ковальчук.
Весь шлях із центра села до Храму святого Йосафата дітки встелювали пелюстками квітів.
На порозі Храму святого Йосафата наш парох Зиновій Бідула привітав місіонерів та передав їм символічний ключ від сільської святині.
Місія розпочалася архиєрейським Молебнем до Божої Матері. Після завершення відправи митрополит Василій та отець-митрат Михайло поблагословили початок Святої Місії та закликали жителів Надрічного долучитись до цієї великої події.
За словами отця-митрата Михайла Шевчишина такі Святі Місії відбуваються раз на 50-70 років.
Свята Місія триватиме з 4 по 11 листопада. Щодня о 10:00 розпочинатимуться Богослужіння, а о 18:00 – тематична місіонерська наука. В четвер до Святої Місії в Надрічному повинні долучитись й семінаристи. В четвер також в наш Храм повинні доставити мощі блаженного священномученика Миколая Чарнецького.
А перший вечір Святої Місії завершився спільним виконанням релігійних та патріотичних пісень під стінами Храму святого Йосафата. Співали всі, навіть ті, хто ніколи не співав. Це були чудові миттєвості  великої духовної єдності.

До речі, попередня Свята Місія відбулася ... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 728 | Автор: NADRICHNE | Дата: 04 Листопад 2012 | Коментарі: (0)



Чемпіонат Бережанського району - 2012
24 тур. 4 листопада
"Уніка-Лісники" - "Будівельник" (Підвисоке) 5:1
"Біще" - "Божиків" +:- (ФК "Божиків" знято з турніру)
"Куропатники" - "Тростянець" 7:5
"Жуків-Лапшин" - "Вільховець" 2:2

"Надрічне" - "Жива земля" (Потутори) 1:3 (0:2)
Арбітр: ДУДА Володимир ... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 490 | Автор: NADRICHNE | Дата: 04 Листопад 2012 | Коментарі: (0)




Категорія: | Перегляди: 544 | Автор: NADRICHNE | Дата: 30 Жовтень 2012 | Коментарі: (0)



Виборча дільниця № 610032
село Надрічне Бережанського району Тернопільської області

... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 618 | Автор: NADRICHNE | Дата: 29 Жовтень 2012 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2017   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA