НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

ФК "Енергія"

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Випадкові фото

Хмарка тегів
 

Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 22 Жовтень 2017, 14:57

Головна » Архів матеріалів














Фотографії з соціальної мережі facebook
Категорія: Школа | Перегляди: 144 | Автор: NADRICHNE | Дата: 02 Вересень 2017 | Коментарі: (0)


Категорія: День села | Перегляди: 122 | Автор: NADRICHNE | Дата: 01 Вересень 2017 | Коментарі: (0)


Якось напередодні новітньої російсько-української війни зателефонував мені колега з Києва і став випитувати, де то на Тернопільщині є таке село Путінци, бо він десь таке вичитав, на що запевнив його, що такої назви села у нас нема і ніколи не було (ще тут Путіна бракувало). Аж за годину здогадався, що мова, мабуть, про невдалий переклад російською назву села Шляхтинці.
Коли у 1990 році в Тернополі святкували черговий День Перемоги, до міста з’їхалися делегації з усього Радянського Союзу. Серед різношерстих представників інших національностей вирізнявся Джохар Дудаєв, на той час генерал авіації і командир 326 Тернопільської дивізії важких бомбардувальників 46 повітряної армії стратегічного призначення, яка базувалася у місті Тарту Естонської РСР. Він тоді до Тернополя прилетів військовим літаком. Після щирих вгощань та співу українських пісень Джохар Дудаєв  так і залишив літака в Тернополі, мабуть, після гучних розваг забув про нього. Тоді тернопільський партійний бомонд так розчулився, що навіть виникла ідея назвати вулицю у Тернополі ім’ям Дудаєва (куди там Львову з вулицею його імені аж у 1996 році). Йшлося, щоб не тільки вулицю назвати, а й якесь село, наприклад, перейменувати Дунаїв Кременецького району на Дудаїв. Хлопці-партійці ще не таке могли утнути, але коли хміль вийшов з голови, усе залишилося, як було.
Однак, якщо щиро, назви тернопільських сіл – гарні й чудові без будь-яких перекладів і перейменувань. Нині зупинимося на назвах населених пунктів, які зазнали у радянський період перейменувань, і тих, котрі не зустрічаються на жодній із сучасних карт.

Перейменовували, бо назви асоціювалися з релігійною тематикою
Ну дуже різали вуха комуністичним атеїстам населені пункти, назви яких асоціювалися з релігійною тематикою, тому с. Ангелівку Заліщицького району перейменували у Весняне, а Ангелівку Тернопільського – на Пігарєве (1985–1991, на честь військовика, Героя Радянського Союзу Миколи Пігарьова), с. Божиків на Бережанщині перейменували у 1964 р. на Привітне, село Трійця на Борщівщині – на Зоряне (1964–1990), Новосілку Єпископську того ж району – на Збручанське, село Монастирок, також на Борщівщині, у 1964–1991 рр. називали Міжгір’ям, а с. Різдвяни на Теребовлянщині отримало назву Світанок (1965–1991). Не знаю, яким чудом оминуло перейменування село Рай на Бережанщині. Населений пункт Юридика на Кременеччині, заснований як монастирське село, зник із карти у 1960-х, його приєднали як вулицю до Почаєва. Якщо цим населеним пунктам повернули колишні назви, то Сільце Божиківське Бережанського району, яке перейменували у 1961 році, так і залишилося Квітковим.

Перейменовували, щоб закріпити радянську ідеологію
Звичайно, деякі села перейменовували, щоб закріпити радянську ідеологію. Наприклад, село Дзвинячка на Борщівщині перейменували на Комунарівку (1964–1990), Молохів Мечищівський  Бережанського району – на Червоне, Гадинківці Гусятинського району – на Комсомольське (1964–1991), Пізнанка того ж району від часів встановлення радянської влади до 1960-х рр. називалася Пізнанка Комісарська, Голігради на Заліщанщині у 1964–1990 рр. мали назву Червоногради, у 1964 р. Заруддя Збаразького району перейменували на Травневе (назву населеному пункту так і не відновили, бо в районі є ще одне село Заруддя). Бзовиця Зборівського у 1964–1990 рр. називалася Комунарівка, Бліх того ж району перейменували на Буданівку (1953–1991), село Мшанець, також Зборівського району, у 1975–1900 називалося Переможне, Слобідка Козівського району була перейменована на Славне (1962–1992), село Баранів Монастириського району перейменували у 1964 р. на Гранітне, село Кобиловолоки Теребовлянського у 1964– 1990 рр. називалося Жотневе, Великим Млинівцям на Кременеччині лише нещодавно повернули назву (від 1962 р. воно називалося Радянське), Гниловоди Теребовлянського 1964 р. перейменували на Гвардійське, села Нова і Стара Могильниці того ж району об’єднали в один населений пункт і в 1964–1991 рр. він називався Трудове. Вербів Підгаєцького району у 1964–1992 рр. носив назву Першотравневе, село Зелене Теребовлянського району стало у 1963 р. селищем Дружба (нині смт), село Босири Чортківського району у 1964–1993 рр. називалося Вересневе, а село Чернелів-Мазовецький вже перейменовано тричі: спочатку, у 1946 р., на Жуково (на честь маршала Георгія Жукова, штаб якого базувався у селі), у ... Читати далі »
Категорія: Історія | Перегляди: 64 | Автор: NADRICHNE | Дата: 31 Серпень 2017 | Коментарі: (0)



Шлях України до незалежності, до створення суверенної держави був довгим та кривавим. Багато українців пожертвували своїм життям заради цієї прекрасної мети — об'єднати всі етнічні українські землі й створити умови для розвитку багатоетнічного українського народу, його мови, культури, традицій. Лише наприкінці ХХ століття мрія Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Івана Франка, мільйонів простих людей стала реальністю.
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 1991 року, і продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, а також виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статусом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської соціалістичної республіки позачерговою сесією 24 серпня 1991 року урочисто проголосила Акт про незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНА.
1 грудня 1991 року в Україні відбувся всенародний референдум, в якому взяло участь 84,18% громадян країни; з них 90,32% підтвердили Акт проголошення незалежності від 24 серпня.
Віднині територія України є неподільною і недоторканою. На території України чинними є Конституція і закони України. Національні символи: Державний Гімн України — «Ще не вмерла України і слава, і воля», Державний Герб України — малий герб тризуб золотої барви на синьому щиті, Державний Прапор України — прямокутний жовто-блакитний стяг.
З моменту проголошення державного суверенітету України почався новий етап її історії — етап відродження української нації та держави.
Головними орієнтирами розвитку України стали: підвищення авторитету країни на міжнародній арені, будівництво демократичної правової держави, створення суспільства, що складається з активних та свідомих громадян, досягнення стійкого зростання в економіці та високого рівня добробуту й безпеки людей, збереження миру та злагоди у всіх областях життя, розвиток регіонів, підтримка культури і спорту.
Рік у рік набирала сил, міцніла Україна, переборюючи вантаж проблем, успадкованих від минулого, і відповідаючи на гострі виклики сучасності...
За останні чверть століття слово «незалежність»  набуло нового значення. Відомо, що за свою землю і волю український народ боровся упродовж всієї історії. І сьогодні, у середині другого десятиріччя ХХІ століття, українці проливають кров за свободу, за батьківщину, за єдність. На жаль, Україна день своєї Незалежності зустрічатиме у стані неоголошеної війни, коли частина нашої землі анексована, коли кожного дня гинуть люди, коли біженцями у своїй країні стали десятки тисяч людей...
...Одночасно наш народ переживає нестримний процес національного відродження. Мільйони українців потягнулися до державної символіки як втілення ідей національної єдності і суверенності, своєрідного кода історичної пам'яті народу. А головне, із «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» під жовто-блакитними кольорами ми переможемо! Слава Україні! Героям слава!

У тебе, Вкраїно, є справжні герої,
Пишається ними народ.
Вкраїно, вперед — не скінчились набої,
Щоб вигнать проклятих заброд.
В цій мужності ми, Україно, с тобою.
Відновить життя свій потік.
А тих, хто не вийшов з кривавого бою,
Вкарбуймо у пам'ять навік.
Вадим Крищенко

Відзначаючи  День Незалежності України  в бібліотеці-філіалі проведено літературний екскурс  "Краса і велич символів держави".
Категорія: Бібліотека | Перегляди: 70 | Автор: NADRICHNE | Дата: 30 Серпень 2017 | Коментарі: (0)


СИНХРОННІ ПЕРЕМОГИ ЛІДЕРІВ: підсумки ХІІ туру Відкритого чемпіонату району з футболу 
(за даними рапортів арбітрів) 
Рибники - Лісники - 0:8 (0:4) 
 27.08.2017. 12 тур. Рибники. 
Арбітр: КУЧЕР Володимир 
Голи: БОЙКО Віталій, 12 (0:1), ФАНГА Ростислав, 14 (0:2), ДЗЮБ Тарас, 17 (0:3), БІЛИК Олег, 31 (0:4), БІЛИК Олег, 50 (0:5), БОЙКО Віталій, 55 (0:6), БОЙКО Віталій, 75 (0:7), БОЙКО Віталій, 85 (0:8)
Рибники: ГУШ Микола; МЕЛЬНИК Степан; СКЛЯНОВСЬКИЙ Руслан; МИДЛЯК Василь; БРИГІДЕР Андрій; ОНИШКІВ Володимир (ГУЛА Василь, 55); ЗАМЯТІН Артем; СЛОБОДА Олександр; ГУЛА Михайло (КАРАСЬ Василь, 60); ЯСЬКІВ Володимир (КОЗЛЮК Степан, 55); ЦІСЕЛЬСЬКИЙ Олег
Запасні: ГУЛА Микола; СМАЛЬ Андрій
Лісники: ДЗЮБ Тарас (ЧВАРТАЦЬКИЙ Віталій, 60); ФАНГА Ростислав; ТИМКІВ Василь (ЗАХАРКІВ Микола, 47); ШПИРКА Богдан (МІЦЬКЕВИЧ Михайло, 47); ДМИТРІЄВ Іван; ДОБРЯНСЬКИЙ Володимир (КОСТІВ Тарас Ром., 65); ПАСТУХ Олег; ДУБЛЯНИЦЯ Ростислав; БІЛИК Олег (СЕМКІВ Роман, 80); БАЗИЛЕВИЧ Назар (ЗАХАРКІВ Андрій, 55); БОЙКО Віталій
Попередження: ОНИШКІВ Володимир (Рибники), 50
_________________________________________________
Куропатники - Вільховець - 3:0 (0:0)
27.08.2017. 12 тур. Куропатники.
Арбітр: БУНЯК Василь
Голи: БОБКО Назар, 53 (1:0), МОСТРЯНСЬКИЙ Денис - з пенальті, 60 (2:0), ЦІЦЮРА Ігор, 87 (3:0)
Куропатники: ПИРОГ Микола; ФЕДОРИШИН Ярослав (ЦЦЮРА Ігор, 78); МУКЕВИЧ Петро (ПЕТРИНА Тарас, 71); ПИРОГ Володимир (ЖИГА Віталій, 65); ОБЕРСЬКИЙ Михайло; ВАРАНИЦЯ Микола; МОСТРЯНСЬКИЙ Денис; ТРИГУБА Ігор (ЛЕСЬКІВ Олег, 69); ВУЄК Володимир (ЯЦИК Віталій, 59); ОЛІЙНИК Павло (ЖИГА Михайло, 53); БОБКО Назар
Запасні: ДЖУРОВСЬКИЙ Андрій
Вільховець: ОЛІЙНИК Роман; ЦЮПЕРА Андрій; ОЛІЙНИК Ігор; МАТВІЇШИН Юрій; ФОРМІГЕЙ Олександр; КУДЛА Богдан; ЧІЧКА Орест; ТРИГУБА Іван; МЕДИНСЬКИЙ Ігор; ХАРИШИН Ігор; МИСЬКІВ Василь
Запасні: ЦЮПЕРА Ігор; ЦЮПЕРА Василь; НОВІЦЬКИЙ Ігор
Попередження: ОЛІЙНИК Роман (Вільховець)
_________________________________________________
Мечищів - Енергія - 3:1 (1:0)
27.08.2017. 12 тур. Мечищів. 40 глядачів.
Голи: ЛАВРІВ Роман, 25 (1:0), ЛАВРІВ Роман, 57 (2:0), САВЧУК Михайло - з пенальті, 76 (2:1), ЛАВРІВ Роман, 86 (3:1)
Мечищів: ВОЛОШИН Роман; ПАСІЧНИК Андрій СТЕПАНОВИЧ; МАТВІЙЧУК Юрій; ПОГРАНИЧНИЙ ВОЛОДИМИР; БОРИСЕВИЧ Михайло; БЕРЕЗІЦЬКИЙ Володимир; КУЛЕБА Ігор; ЛАВРІВ Володимир; ЗАЛУЦЬКИЙ Василь; ЗАЛУЦЬКИЙ Йосип; ЛАВРІВ Роман
Запасні: БОГАЙЧУК Назар; ФЕДИК Назарій; МАРТИНЮК Юрій; ЗАЛУЦЬКИЙ Віктор; ГЕНСІЦЬКИЙ Валерій; МОСЬОНДЗ Михайло
Енергія: КРУК Сергій; САВЧУК Михайло; САВЧУК Ігор; СЕМЕГЕН Святослав; СЕМЕГЕН Олег (ДИДИК Віталій, 46); КИЯК Віталій; БУНЯК Тарас; БОЯНОВИЧ Юрій; СТЕФАНИШИН Андрій; КОЗАК Олег; СУХІНСЬКИЙ Захар (ЛЕСЬКІВ Ігор, 35)
Попередження: ЛЕСЬКІВ Ігор (Енергія), 47; ЗАЛУЦЬКИЙ Йосип (Мечищів), 50; СЕМЕГЕН Святослав (Енергія), 50
_________________________________________________
Єдність - Галичина - 3:0 (0:0)
27.08.2017. 12 тур. Котів. 65 глядачів.
Арбітр: ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Степан
Голи: ЗАСЄДКО Олег, 57 (1:0), ЗЕЛІНСЬКИЙ Ярослав, 65 (2:0), ПАНАС Іван, 89 (3:0)
Єдність: БІЛИК Любомир; ТВАРДОВСЬКИЙ Ігор; СЕМЧИШИН Віталій (СЕМЕНІВ Ігор, 79); СОКОЛОВСЬКИЙ Назар (ПОДОЛЯК Віктор, 83); ПРОЦЬ Ігор (ДОРОШ Юрій, 46); МАКАР Ярослав (РІСНИЙ Іван, 89); ФОК Роман (ЗЕЛІНСЬКИЙ Ярослав, 63); ЗАСЄДКО Олег (МАНДАЧ Микола, 87); КОЛОДКА Віталій (ПАНАС Іван, 56); КУШЛИК Віталій; КАЧЕРАЙ Василь
Галичина: БАЧИНСЬКИЙ Олександр; ЯМЧУК Григорій; ЛЬОНДЕР Михайло; САКАЛО Володимир; ШУМ'ЯК Володимир; ДІЛЬНИЙ Олег; ЛЕГЕТА Назарій Ігор.; ПУСТАНОВСЬКИЙ Василь; ХВАЛІНСЬКИЙ Віктор ( ... Читати далі »
Категорія: Футбол. ФК "Надрічне" | Перегляди: 50 | Автор: NADRICHNE | Дата: 30 Серпень 2017 | Коментарі: (0)





"Бережанське віче". - 25 серпня 2017 року. - № 33 (1554). - С. 1, 3.
***
Ви можете також переглянути/завантажити PDF-версію цієї статті ТУТ.
Категорія: День села | Перегляди: 75 | Автор: NADRICHNE | Дата: 29 Серпень 2017 | Коментарі: (0)


Лук’янова М.М.
 кандидат економічних наук, старший викладач Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» 

 ДО ПРОБЛЕМИ ЗГУРТОВАНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД 
THE PROBLEM OF RURAL COMMUNITIES COHESION
У статті наведено теоретичні аспекти проблем згуртованості сільських громад, сприяння налагодженню діалогу між місцевими жителями у вирішенні питань спільної життєдіяльності та розвитку. Виділено основні ознаки згуртованої громади. Узагальнено індикатори згуртованості громад. Проведено оцінку рівня громадської згуртованості в Україні загалом та сільській місцевості зокрема. Здійснено апробацію якісних індикаторів згуртованості на прикладі громади села Надрічне Тернопільської області. Ключові слова: громада, згуртованість громади, соціальна взаємодія, індикатори згуртованості громади, зрілість громади.

Спробуємо апробувати якісні індикатори згуртованості на прикладі громади с. Надрічне Бережанського району Тернопільської області. Станом на 1 січня 2017 р. сільська громада нараховувала 741 особу (200 дворів), з них 55% – особи працездатного віку, 16% – молодь до 28 років, 24% – пенсіонери.
Оцінка приналежності. Самоідентифікація з категоріями «Надрічне» чи «Дрищів» (назва села впродовж 1420–1946 рр.) є невід’ємним соціально-психологічним феноменом для жите- лів та осіб, що тут народились. 14 серпня 2016 р. у Надрічному пройшло громадське обговорення, а згодом і позачергова сесія сільської ради, на яких одноголосно відхилено проекти створення об’єднаних територіальних громад, до яких увійшли б усі населені пункти Бережанщини та місто обласного значення Бережани. Натомість існує чітке бачення Надрічного як адміністративного центру об’єднаної територіальної громади Біщівської, Жуківської, Надрічнянської, Рекшинської та Урманської сільських рад як історично, ментально, родинно та географічно споріднених.
Оцінка взаємодії в громаді. На території сільської ради функціонують Надрічнянська громадська організація «Надрічне» та орган самоорганізації населення – вуличний комітет «Джерело-3». За тісної співпраці з місцевою радою перша організація втілює навчально-спортивні проекти (залучення ресурсів для проведення ремонту школи, участь футболь- ного клубу «Надрічне» в чемпіонатах і кубках району), друга – акцентована на вирішенні господарських проблем (зокрема, система водопостачання села). Громада села збирає добровільні фінансові пожертви для підтримки її членів у періоди соціально-економічної скрути (важкі хвороби людей, загибель великої рогатої худоби).
Громада за участю місцевих підприємців бере активну участь у роботі волонтерського центру «Бережани». Оцінка взаємодії з місцевою владою. У жовтні 2015 р. на чергових місцевих виборах переміг з 88% голосів виборців в. о. Надрічнянського сільського голови, секретар Надрічнянської сільської ради В.В. Баран. Кількість звернень до сільської ради та їх позитивне вирішення суттєво зросли у порівнянні з попередніми роками. Це пояснюється креативністю і новаторським підходом до роботи нового голови.
Прикладом роботи молодого очільника громади є ремонт мосту в селі Надрічне в 2015 р. та реконструкція дороги обласного значення О200101 «Бережани – Розгадів» у 2016 р. Востаннє ремонтні роботи тут проводились більше 15 років тому. Варто зазначити активне залучення до вирішення проблем відновлення дорожнього покриття місцевої громади. Зокрема, було організовано перекриття проїзду мостом через річку Золота Липа для вантажного автотранспорту агрохолдингу «Мрія», у результаті чого міст було відремонтовано за участю агрохолдингу – ними перераховано близько 30 тис. грн. на рахунок філії «Бережанський автодор».
Громадою реалізовано енергоефективний проект у Надрічнянській ЗОШ І-ІІ ст. на загальну суму близько 827 тис. грн., у тому числі 80% за рахунок Фонду регіонального розвитку і 20% – співфінансування з районного бюджету.
З метою підвищення соціальної взаємодії в громаді з її членами ведеться висвітлення новин у мережі Інтернет: nadrichne.org.ua, https:// www.youtube.com/user/nadrichne, сторінки в соціальних мере ... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 41 | Автор: NADRICHNE | Дата: 28 Серпень 2017 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2017   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA