Християнське свято на честь апостолів Петра і Павла святкують 12 липня. Ім’я Петро походить від грецького імені Петрос — «камінь, скеля». Поширилося разом із християнством в країнах Європи, до України потрапило у грецькій формі. Павло походить від особового імені Paulus («Пауль»), утвореного від лат. paulus («скромний», «малий»). Зараз такими іменами рідко називають новонароджених. Проте чимало тернополян носять саме ці імена. Ми запитали їх як вони святкують іменини і чому батьки обрали для них саме таке ім’я.
Павло Бич, депутат міської ради:
- Назвав мене Павлом брат. Якщо батьки вагалися щодо імені, то то він ні. Щодо святкування, то святкую по-різному, але завжди з Ангелом, який веде в житті і в компаніях друзів. Інколи моє ім’я мене неодноразово виручало з різноманітних ситуацій.
Відкритий чемпіонат Бережанського району з футболу. VII тур (15 липня 2018)
Матч 19 ФК «Єдність-ОТГ» - ФК «Галичина» (Нараїв) (м. Бережани, 12:00)
В останньому турі першого кола зустрінуться лідери турнірної таблиці. Такий важливий для обох команд матч «було вирішено провести» на центральному стадіоні в Бережанах. Чи зможе команда з Рибник вийти на перше місце в турнірній таблиці та стати лише другим колективом в районі, після ФК «Вільховець», хто відібрав залікові бали в нараївчан? Чи «Галичина» зможе завершити перше коло лише з однією втратою очок та міцніше закріпиться на місцевому футбольному олімпі?
Матч 20 ФК «Куропатники» - «Надрічне» Надрічне (с. Куропатники, 12:00)
Господар матчу, котрий був серед лідерів районного футболу багато років поспіль, прагне довести, що сьогоднішнє місце – прикра випадковість. «Надрічне» хоче стати ще однією командою, котра перемогла ФК «Куропатники» в цьому сезоні, хоча стартові позиції у них не надто хороші (різниця м’ячів «-12» та лише три забитих м’ячі проти «+3» у господарів поля). За вдалого збігу обставин ФК «Куропатники» впритул наблизиться до призової трійки, та чи зможуть?
Матч 21 ФК «Лісники» - ФК «Біла Гора» (Куряни-Мечищів) (с. Лісники, 13:00)
Команда, що приємно дивує цього року, їде в гості до принципових суперників. Фактично, це матч за ситуативну «бронзову» позицію в турнірній таблиці. Об’єднавшись, «Біла Гора» вже встигла відійти від стартових невдач та попсувати нерви ФК «Куропатники», обігравши їх 1:0. Та чи зможуть вони щось протиставити ФК «Лісники». Господарі поля поки що невпевнено грають в рідних стінах, а гості ще більш невпевнено на виїзді. Сподіваємось, що фраза «мінус на мінус дає плюс» справдиться і тут, та глядачі зможуть побачити відкритий футбол, в якому одна з команд перерве свою погану серію.
12 липня 2018 року Рішенням КДК дискваліфіковано гравця команди ФК "Галичина" (Нараїв) Козака Антона за конфлікт, що стався після фінального свистка арбітра матчу 6 туру Відкритого Чемпіонату Бережанського району з футболу між командами ФК "Лісники" та ФК "Галичина" (Нараїв)
Сьогодні, 12 липня, на свій день іменин, в місцевому РАЦСі одружився депутат Тернопільської міської ради Павло Бич. Його обраницею стала чарівна Анжеліка.
Павло родом з Бережанщини. У свої 26 років встиг зробити успішну політичну кар’єру. Зараз працює керівником патронатної служби апарату ТОДА.
Про нього казали, що він останній неодружений тернопільський депутат.
TeNews вітає молодят і бажає доброї, і щасливої, і довгої спільної життєвої дороги!
Після двотижневої паузи, пов’язаної зі проведенням півфінальних матчів Кубка району, 8 липня матчами 6 туру поновлюється Чемпіонат району з футболу.
У Вільховці матч носитиме вивіску регіонального дербі, адже зіграють дві команди з Саранчуківської ОТГ: місцевий однойменний ФК прийматиме ФК «Єдність-ОТГ» із Рибник (господарі в останньому для себе матчі І кола, напевне, прагнутимуть, як мінімум, не програти; для гостей цей матч матиме ціну в 6 очок: потрібно й тут перемагати, й сподіватись на осічку лідера, яка рибниківській команді допоможе ще більше наблизитись до першого місця).
Під загрозою дискваліфікації: ЗЕЛІНСЬКИЙ Ярослав
Початок матчу: 12.00
Принциповий поєдинок відбудеться в Курянах, куди в гості до ФК «Біла Гора» завітає «Надрічне». Перемога господарів допоможе їм наблизитись або й увійти (якщо програє ФК «Лісники») до призової трійки; звитяга гостей дозволить їм обійти свого суперника по грі в турнірній таблиці.
Дискваліфікованих немає
Початок матчу: 12.00
Центральним же матчем туру стане гра в Лісниках, де зіграють третя та перша команди Чемпіонату: ФК «Лісники» прийматиме ФК «Галичина». Головним подразником для господарів є їх прагнення «відімстити» супернику за поразку й виліт із Кубка; гості ж спробують «по частинах» відіграти дошкульні пропущені м’ячі й поразки в матчах попередніх сезонів.
Володимир ВИШНІВЕЦЬКИЙ: "У неділю, 8 червня о 12.00 год. в с. Куряни в рамках Чемпіонату району з футболу відбудеться футбольний матч між ФК «БІЛА ГОРА» (Куряни-Мечищів) та ФК «НАДРІЧНЕ» (с. Надрічне). Прийдіть та підтримайте футбольну команду!!!"
Проект "НАДРІЧНЕ - наше рідне село" в рубриці "10 facebook-фото" публікує додані в соцмережу впродовж червня 2018 року найякравіші світлини, на яких зображено село Надрічне та його жителів не залежно від того, де вони перебували.
Монетизація субсидій означає, що замість погашення державою частини плати за спожиті комунальні послуги, субсидіанти отримують на руки гроші, які використовуються для погашення вартості послуг ЖКГ на загальних підставах.
Зміни та нововведення в програмі субсидій
Міністерство фінансів України розробило механізм модернізації державної програми по компенсації витрат на оплату комунальних послуг. Зокрема, однією зі змін є нарахування субсидій за фактичним обсягом спожитих послуг, а не по соціальним нормам на світло, воду, газ і тепло.
Перехід на грошові розрахунки за субсидіями передбачає кілька етапів проведення монетизації, а саме:
- монетизація розрахунків за комунальними субсидіями на рівні підприємств, які надають послуги (з 1 січня 2018 року)
- монетизація субсидій на рівні домогосподарств. Субсидія буде виплачуватися грошима адресно (на особисті рахунки субсидіантів), але тільки після успішного впровадження першого етапу монетизації і створення єдиного реєстру та бази даних субсидіантів
Грошова компенсація за невикористану субсидію
Після опалювального сезону сім’ї, які економно споживали газ або електроенергію для обігріву своїх осель, отримують грошову компенсацію від держави. Урядовий проект монетизації зекономлених пільг і субсидій передбачає відшкодування вартості 100 кубів газу або 150 кіловат електроенергії (залежно від використовуваної системи опалення). Споживачі можуть отримати компенсацію в розмірі:
135 гривень — за електрику
700 гривень — за природний газ
Отримати компенсацію за заощаджену субсидію можуть тільки власники (орендарі) будинків з індивідуальним опаленням. Для мешканців багатоквартирних будинків монетизація субсидій не проводиться.
Здійснити монетизацію залишку зекономленої субсидії та отримати грошову компенсацію за газ або електроенергію можна звернувшись в управління соціального захисту населення за місцем проживання та надавши:
- заяву на монетизацію субсидії
- реквізити банківського рахунку або номер поштового відділення, куди відправити компенсацію
Механізм повернення коштів за невикористану субсидію та терміни подачі заяв на монетизацію визначаються Кабінетом Міністрів України.
Уряд підозрює, що не всі сім'ї, які отримують комунальні субсидії, справді їх потребують. На думку чиновників, зробити систему субсидій більш прозорою дозволить монетизація. Що це таке і як це допоможе бюджету?
Що таке комунальні субсидії і як вони виплачуються?
Субсидії на комунальні послуги — адресна державна соціальна допомога. Гроші на них закладаються у законі про державний бюджет. У 2018 році на пільги та субсидії на комунальні послуги для населення планується витратити 71 млрд грн або 7,2% держбюджету.
За даними Держстату, у листопаді 2017 року субсидії отримували 6 631 670 сімей. Механізм їх виплати такий: з держбюджету кошти транзитом через місцевий бюджет переказуються на рахунки територіальних управлінь соціального захисту, далі — на рахунки житлово-комунальних підприємств.
Тобто отримувач грошової допомоги навіть не торкається цих
... Читати далі »
Протягом усього ХІХ століття носій цієї традиції, українська аристократична верства, переживав складний і неоднозначний процес національного пробудження з обох боків Збруча. Підтвердженням цього були, зокрема, зміни в суспільно-національній свідомості та політичній орієнтації представників давніх українських шляхетсько-магнатських родин Пузин, Сангушків, Сапіг, Шумлянських, Шептицьких, Федоровичів та інших у Галичині. У Великій Україні відповідну еволюцію пережили Галагани, Тарновські, Милорадовичі, Кочубеї, Тишкевичі, Скоропадські, Ханенки, Лизогуби й інші. Попри монопольні позиції ліберальної демократії та соціалістичних течій в українському русі, ця еволюція суспільної свідомості шляхетсько-дворянського стану продемонструвала прагнення до збалансування ціннісних ідеологічних і політичних орієнтацій в українському русі та бажання подолати «смертельну однобічність нації», як висловився В’ячеслав Липинський, пов’язану з недорозвиненістю в ньому правого консервативного крила.
У 70–80 роках ХІХ століття цьому сприяло загострення відносин між Австро-Угорщиною та Німеччиною з одного боку й Росією — з другого, унаслідок чого Україна могла виявитися можливим театром воєнних дій. У зв’язку з цим правлячі кола Австрії почали виявляти більше зацікавленості ситуацією в Галичині й міжнаціональними відносинами в краї. Своєю чергою, неодноразові візити австрійського імператора й престолонаслідника, їхні контакти з представниками українських громадських організацій викликали політичну активність насамперед поміркованої, консервативно налаштованої частини галицького суспільства, яка сподівалась дістати поступки від монархії в національному житті.
Перед патріотичними українськими колами виникла можливість надати українській проблемі вагомого політичного звучання, перевести в практичну площину задоволення українських національних інтересів у Галичині. Ці розрахунки посилилися після публікації німецьким філософом Едуардом Гартманном статті «Росія і Європа» в журналі Die Gegenwart, у якій Російській імперії погрожувалося відторгненням її західних провінцій. Чільне місце в проекті розчленування Росії відводилось ідеї утворення «Київського королівства», яке мало об’єднати більшість української етнічної території.
У 1886-му рішучий противник москвофілів князь Адам Сапіга встановлює приязні відносини з Олександром Барвінським і завдяки останньому зав’язує контакти з поміркованими діячами київської «Старої Громади». У 1888 році лідер галицьких консерваторів Барвінський відвідав Київ, де тоді в українських гуртках жваво обговорювався проект утворення «Київського королівства». Під час однієї зустрічі з громадівцями Павло Житецький звернувся до нього зі словами: «Скажіть вашому Кайзеру, коли вже він до нас прийде?». Наслідком контактів Барвінського з киянами був приїзд до Львова Олександра Кониського — активного прихильника польсько-українського порозуміння, який виявляв особливу довіру до Сапіги й навіть пропонував йому очолити народовецьку партію з метою рішучішого її відходу від політичної співпраці з москвофілами. Цілком імовірним видається припущення, що саме сину князя Адама Сапіги — Леву Сапізі призначалася корона проектованого «Київського королівства».
У галицькому консервативному середовищі культ державницьких традицій середньовічної доби підсилювався тією обставиною, що від 1806-го давній титул і герби короля Галичини й Володимирії були прийняті австрійськими імператорами й незмінно використовувалися ними аж до падіння Австро-Угорської імперії. Зокрема, 29 серпня 1861 року в австрійському парламенті єпископ Спиридон Литвинович (від 1863-го — львівський митрополит) рішуче відкинув твердження поляків, що Галичина — польська «історично-політична індивідуальність». Він підкреслював, що королівство Галичини й Володимирії «належить не до польської, а до української історії».
Політична активізація шляхетсько-аристократичних верств у Галичині, певною мірою й у Великій Україні, поставила на порядок денний звернення до династичної ідеї як однієї з важливих підстав монархічного руху. І в цьому зв’язку неабияку роль відіграла діяльність В’ячеслава Липинського. У своїй праці «Szlachta na Ukraine» (1909) він констатує позитивну роль у державотворчих процесах на Балканах німецьких династій, представники яких сформували монархічні інститути. За його словами, княжата німецькі, «які сидять на тронах державок балканських, відчули раптом приналежність до різних балканських патріотизмів».
Відбулася презентація дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.», яка триватиме 4 роки і мета якої – встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення під час польсько-українського протистояння на Волині, Лемківщині, Холмщині та в Галичині й Надсянні.
Програму започаткував цієї весни Український католицький університет, керує нею професор Ігор Галагіда, а її учасниками є шестеро науковців з України і Польщі.
Пропонуємо Вашій увазі головні тези із семінару-презентації та дискусії про майбутнє польсько-українського історичного діалогу, учасниками якої стали Мирослав Маринович, Леонід Зашкільняк, Володимир Склокін та Василь Стефанів.
Василь СТЕФАНІВ: Найскладніший виклик – політизація історії
У контексті українсько-польських стосунків щодо проблем минулого українська сторона мала дуже мало наукових аргументів, і я висловлюю сподівання, що група науковців, яка взялася за цей проект, справді зміцнить наш голос у цій дискусії.
Очевидно, що перед учасниками цього проекту постане багато викликів. І, як на мене, одним із найважливіших є політизація історії. Цей процес ми можемо спостерігати як з української, так і з польської сторони. Ми помічаємо призупинення комунікації між польськими й українськими середовищами істориків в силу аргументів, які мають під собою потужну політичну кон’юнктуру.
