НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Квітень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 21 Квітня 2019, 06:17

Головна » 2019 » Квітень » 15

"Лісники" - "Надрічне" 0:0 
Товариський матч 
14 квітня 2019 року. Лісники. 11:10. 
Арбітри-лайнсмени: ЗАХАРКІВ Андрій (Лісники), БАРАН Володимир (Надрічне) 
"Лісники": Дзюб /воротар/ - Цюпера, Волков, Дмитрієв, Солонинка - Петровський, Булка, Дубляниця, Бучок - Білик, Хомецький. На заміни виходили: Босяк, Статкевич, Семків, Тимків, Павлюк, 2 гравці на перегляді 
"Надрічне": 1. КУНЬКА Петро /воротар/ - 9. КИЯК Віталій, 2. КОСТІВ Тарас, 4. ЛЕСЬКІВ Ігор, 6. СЕМЕГЕН Олег - 15. КРУК Сергій, 7. БОЯНОВИЧ Юрій - 16. САВЧУК Іван, 20. ГЕВКО Іван - 11. КАДУБЕЦЬ Назарій /капітан/ - 18. САВЧУК Михайло. На заміни періодично виходили: 8. КУКУРУДЗА Юрій, 17. ЦІСЕЛЬСЬКИЙ Олег, САВЧУК Володимир, 22. ОБЕРСЬКИЙ Назарій.

В суботу близько полудня до сільського голови  - і офіційного представника нашої команди зателефонув капітан "Лісник" Володимир Добрянський з пропозицією зіграти наступного дня товариський матч. Це було трохи спонтанно, бо ще за сотню-другу годин перед цим все вказувало на те, що приміського колективу - незмінного учасника районних змагань в 2019 році взагалі не стане. Після коротких роздумів та переговорів про все домовились.
Насамперед варто зазначити, що Андрій Цюпера та Юрій Циган, які тиждень назад відіграли за "Надрічне" в Рибниках, мігрували в табір "Лісник".
Протистояння місцевих гравців в тренувальних маніжках та нашої команди у фіолетовій формі відбулось без головного арбітра як такого. Два лайнсмени пильно стежили не лише за офсайдами й перетинаннями м'ячем меж поля, але за всіма подіями. І що дивно та приємно гра видалась напрочуд коректною: все було тихо, мирно і акуратно...
"Надрічне" в цьому поєдинку проводило заміни за якимось хокейно-баскетбольним принципом. Адже в товариському поєдинку найважливіше віднайти оптимальне поєднання гравців та їх зон відповідальності.
В стартові десять хвилин господарі тричі небезпечно пробивали низом, але щоразу поруч зі стійками воріт. 
Категорія: Футбол. ФК "Надрічне" | Перегляди: 138 | Автор: NADRICHNE | Дата: 15 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Савчук Василь Дмитрович (15.04.1944, с.  Дрищів (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області) – журналіст, краєзнавець, поет, драматург, публіцист, редактор, член Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, член НТШ.  Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018). 
Василь Дмитрович Савчук народився 15 квітня 1944 року в селі Дрищеві (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області в селянській родині. 6 квітня 1946 року, коли від ракети облавника згоріло 28 обійсть у селі, малого Василька порятував із вогню старший на вісім літ брат Степан. Через півтора року батькам вдалося звести вальковану хатину за селом; тут і минуло дитинство Василька.
У 1957 році закінчив Надрічнянську семирічку, в 1961-у – Біщецьку середню школу. Того ж року вступив на навчання у Львівське техучилище № 1 і через 10 місяців набув фах машиніста баштових кранів. Робота посприяла вступові в 1963 році у Львівський університет ім. І. Франка на вечірнє відділення філологічного факультету (українська мова і література).
У грудні 1963 року Василя призвали на військову службу – у військово-будівельний загін (ВСО-1056), що був залучений до спорудження об’єкта «великої хімії» поблизу селища Верхнє Дніпровське Сафоновського району Смоленської області (нині РФ).
Тут рядовий Савчук теж працював на баштових кранах – до кінця квітня 1966 року. Відтак будбатальйон «перекинули» на ліквідацію наслідків землетрусу в Ташкенті, де навчився асфальтувати дороги, вперше познайомився з татарами, насильно вирваними з Криму у 1944 році.
Після служби в армії В. Савчук поновився на навчання в університеті, який закінчив у 1973 році. З квітня 1972–го був прийнятий на посаду літпрацівника у бережанську районну газету "Нове життя» (з вересня 1990 р. – «Бережанське віче»).
Тут із деякими перервами (навчання у Києві, робота власкором обласної газети «Відродження») працював на всіх посадах – завідувачем відділу, відповідальним секретарем, редактором (1991 – 1994 рр.), заст. редактора до виходу на пенсію у 2005 році.
Попри основну роботу Василь Савчук пробував перо у публіцистиці, художній літературі. Ще до «приходу в редакцію» мав публікації віршів у газетах: «Сафоновская правда», «Молодь України», «Робітнича газета», в журналі «Перець», згодом – у журналі «Жовтень», колективному збірнику «Пісня і праця».
У 1981 році видавництво «Молодь» випустило його художньо-документальну повість "Вишивала дівчина долю” – про події в селі Куряни напередодні 2-ї світової війни.
Найсприятливішим для його творчої праці видався вже перший рік незалежності України. У 1991-у побачила світ поетична драма «Кривавий тан», у 1993-у – публіцистична брошура «Діалог небайдужих», історичний нарис «Надрічне – село над Золотою Липою», збірка віршів «Отча вишня».
Багато часу і праці зайняло збирання та оформлення матеріалів до другого тому збірника «Бережанська Земля», що побачив світ 1998 р. в Канаді заходами комітету «Бережанська земля» (голова – Левко Бабій, секретар – Ярослав Гунька).
Одночасно Василь Дмитрович працював над історико-документальною кіноповістю «В ім’я Твоє» (перша книжка побачила світ у 1998 р., друга – у 2000 р.).
Перед тим, у 1996 р. видав сатиричну поему «Триесірний Ґеньо з Трої» у чотирьох частинах. Повторно видання по-бачило світ у 1999 році, а доповнене п’ятою частиною – у 2006 році в збірці сатири й гумору «Трішки усмішки».
Обширні витяги з неї були надруковані у сатиричному журналі «Всесміх» (Канада), в альманасі гумору й сатири «Весела Січ» (Запоріжжя) та журналі «Літературний Тернопіль». Добрим внеском у набуток на ниві історичного краєзнавства в районі можна вважати такі книги В. Савчука як
«Від Королівки до Поляни» (2004),
«Митрополиче село Дрищів- Надрічне» (2007),
100-сторінкові ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 34 | Автор: NADRICHNE | Дата: 15 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA