НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200

Вітаю Вас, Гість · RSS 17 Грудень 2017, 01:24

Головна » 2017 » Вересень » 13

Тетяна ДІГАЙ
 ПОТРІБНИЙ СМІХ, ЯК ХЛІБ 
Василь Савчук. Трішки усмішки: Сатира і гумор; Триесірний Геньо з Трої: Сатирична поема. Вид-во «Меркьюрі-Тернопіль», 2006, 78 ст. 

Письменник-гуморист Василь Савчук родом із села Надрічне, що на Бережанщині. Протягом тривалого часу працював журналістом у районній та обласній пресі Тернопілля. Пропонована книжка – літературний доробок автора в царині сатири і гумору.
Сатирична поема «Триесірний Геньо з Трої» – певний крок у розвитку нової української літератури, започаткованої від бурлескної (італ. burlesca – жарт) поеми І. Котляревського «Енеїда», автор котрої своєю чергою травестував, тобто, переодягнув у нові шати давньоримську «Енеїду» Вергілія.
Головний герой поеми Василя Савчука – такий собі Ґеньо, який проживає «У Триесірі, царстві гойнім, / В його куточку, на краю». Триесір – це вельми дотепна інтерпретація СССР, тобто, три ЕС і Р. Центром цієї дивної країни була столиця Маскаяма, та, «що сльозам не вірить, крівці хоче». Прототипом головного персонажу став узагальнений образ сучасного авторові жителя країни, котра 1991 року відійшла у вічність.
Поема складається з п’яти частин. Характер Геня показаний у розвитку. У першій частині «З-під крильця – під ковпак» – це школяр, якого автор змальовує допитливим, розумним, кмітливим підлітком. Далі основна увага приділена провідним рисам характеру і найгострішим зіткненням і переживанням.  «Глухий протест проти напастей / В суспільстві, діленім на касти, / Стріляв у Геня, як в мішень». Сатиричними й гумористичними засобами малює автор потворні суспільні й побутові явища: алкоголіка Андрія, шльондру Варвару (ці негативні типи є батьками героя), начальника Вань-Ваня, хабарників, торгашів, п’яничок. Он, яка барвиста компанія у батька: «Бухар, Кагорич, Непийдома, Стограмко, Літрич, Пивогрій, Таранько, два Незакусони»!
У другій частині «Триесір у Триесірі» головний герой розпочинає життєві мандри. Його за провокаційне питання лекторові відвезли «у відомство страшне», де Геньо наразився на «тривалий диспут» і отримав вирок – «неблагодійний політично (…) для них він зовсім і не Ґеньо, а потайний шпигунства ґеній (...) остригли, як рекрута (…) вагон товарний (…) серед тайги якась станційка (…) дротяна гатка (…) а пси й ґевали – по боках». Але «наш Ґеньо в табірній геєнні / Повів себе, як слід людині, – / Як лицар, муж, не шалапут (…) Я не віддав катюгам перли, / Які цвіли в душі моїй. / Ці перли – то ідея волі, / За неї я у цій юдолі… Та Бог поможе й це пройти».
Подальші події, котрі відбуваються з нашим героєм , максимально наближені до реальної дійсності. Третя частина «Базар», – тут і горбачовська перебудова: « А третій – з латкою на лобі – / На ціле царство крикнув: «Пробі! / Не те п’ємо, їмо не так! / Живем капарно, йдемо хибко»; і феномен Кашпіровського : «Враз Кошмаровський-пан явився (…) Прийшов я … зарядити воду / Для всього сущого народу / На довголіття, щастя, секс»; і вибори «у Верхню Лаву», коли народ вибрав Ґеня депутатом, але «сумнів і розчарування / і гнів, і лють, і гіркота / не від одного засідання / Євгена вимучили там». І, як висновок, – авторський коментар: «В нас часто Правда – за порогом / Була. І є, чужим чужа. / Брехня бере її під ноги, / І точить, як метал іржа».
Події четвертої частини «Під Кудикіною горою» – це вже наші рідні реалії очима головного героя (сиріч автора Василя Савчука). Вони всі нам добре відомі, бо ми в них живемо і працюємо, надіємося й віримо, сподіваємося на краще майбутнє, як не своє, то хоча б дітей та внуків. Наш Ґеньо з того всього «потрапляє у пекло», правда, тільки уві сні, мовби на екскурсію, де гідом йому слугує сама Сивіла, котра показує майбутнє всіх грішників, які тепер банують на землі.
Пекельна екскурсія та події п’ятої частини «Сатурнене турне» мають фантастичне забарвлення: «Його торнадо закрутило (…) Лежить наш Ґеньо на планеті (…) Ой леле! Це ж кільце Сатурна! (…) Таке турне – й цілком задурно!?». Тут він потрапив на всесатурненське шоу-свято, де зустрів багатьох своїх колег-гуморістів: і Гаврила з Мозамбіку, і білоусого, в якого «кожне слово – диво з див», інших «маестрів диво-сміху». Сам Сатуро-Імператор показував Геньові Диво-Дзеркало, де ви ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 74 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Вересень 2017 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2017   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA