НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA

Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Липень 2015  »
НдПнВтСрЧтПтСб
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування

Вітаю Вас, Гість · RSS 30 September 2022, 07:57

Головна » 2015 » Липень » 31

Консолідована позиція футбольного клубу «Надрічне»
щодо вкрай дивної та неприємної ситуації, що склалась в Чемпіонаті Бережанського району – 2015.
Матч 10 туру «Надічне» – «Божиків», який згідно затвердженого календаря ІІ кола змагань має відбутися 02 серпня 2015 року о 13:00 ще задовго до стартового свистка набуває якихось скандальних обрисів. 
Безумовно, ми розуміємо, що тут існує певний очевидний конфлікт між «законом» та «мораллю». І «по-людськи» ми цілковито підтримуємо позицію ФК «Божиків» та Виконавчого комітету Бережанської районної федерації футболу, й наголошуємо, що за схожих обставин ми б чинили так само, але в рамках наявного правового поля – Регламенту змагань.
А тут є серйозні зауваження.
По-перше, пункт 4 Розділу 5 Регламенту, згідно якого було 31 липня прийнято рішення про перенесення матчу на 23 серпня, гласить «Право переносу матчу у випадках не передбачених Регламентом, належить виконавчому комітету БРФФ з погодженням двох сторін». ПОГОДЖЕННЯ ОДНІЄЇ ЗІ СТОРІН – ФК «НАДРІЧНЕ» – НЕ БУЛО. ОКРІМ ТОГО ЦЕЙ НЕ «ВИПАДОК НЕ ПЕРЕДБАЧЕНИЙ РЕГЛАМЕНТОМ», АДЖЕ ІСНУЄ ПУНКТ 3 РОЗДІЛ 6.
По-друге, пункт 3 розділу 6 Регламенту «Перенос ігор проводиться у випадкових випадках рішенням виконкому БРФФ. Команда, яка просить перенести календарний матч повинна звернутися з офіційним письмовим до виконкому БРФФ не пізніше, як за 4 доби до початку гри». ОСКІЛЬКИ ПИСЬМОВА ЗАЯВА ВІД ПАНА ГЛОВИ НАДІЙШЛА ДО ВАС В ЧЕТВЕР 30 ЛИПНЯ, ТО ЦЕ ОЧЕВИДНО МЕНШЕ НІЖ ЗА ЧОТИРИ ДОБИ ДО ГРИ (КІНЕЦЬ РЕГЛАМЕНТОВАНОГО ТЕРМІНУ – СЕРЕДА 29 ЛИПНЯ 12:59:59).
Тому наполегливо просимо Вас пояснити рішення Виконкому БРФФ від 31 липня та оперативно прийняти правомірне рішення щодо дати та часу матчу «Надрічне» – «Божиків».
Наголошуємо, виступаємо ми не «проти» конкретно ФК «Божиків», але «за» однакове та неухильне застосування чітких правил для всіх команд-учасників футбольних змагань, що відбуваються під егідою Бережанської районної федерації футболу.
Категорія: Футбол. ФК "Надрічне" | Перегляди: 749 | Автор: NADRICHNE | Дата: 31 July 2015 | Коментарі: (0)


Уривок з розробки уроку української літератури (автор "ВМ Когут"; 2015 рік):

Літературний дослідник №2.
Щоби дослідити матеріали про перебування Івана Франка у Жукові, я відвідала музей родини Лепких у цьому селі. Започаткований більше десяти років тому відомим краєзнавцем, автором багатьох дослідницьких статей про родину Лепких Василем Подуфалим за меценатської допомоги доктора Романа Смика із Чикаго, він зберігає багатий інформаційний, ілюстративний матеріал, у тому числі і спогади про відвідини Івана Франка. Зокрема у статті «Іван Франко і літературно-мистецька Бережанщина» Василь Подуфалий наводить цікавий факт. Виявляється, що майстер народної творчості, художник з Бережан Я. І. Миколишин до 130 роковин І. Я. Франка намалював картини, що відтворюють факт перебування письменника у нашій місцевості: «Денис Січинський та Іван Франко в Бережанах», «Іван Франко в селі Жукові». У підготовці ескізів до картин він використав багато матеріалів. Це спогади сучасників про Івана Франка, книжки П. К. Медведика «Іван Франко і літературна Тернопільщина», «Шляхами Івана Франка», О. Мороза та А. Халімончука «Шляхами Івана Франка на Україні», один із розділів якої «На нашім Золотім Поділлю» присвячений перебуванню Франка на Тернопільщині.
 
Учень-екскурсовод №2.
Не вступити у Жуків до отця Сильвестра Лепкого, відомого дописувача львівських часописів під псевдонімом Марко Мурава, було б непростимо. На восьмому кілометрі коні повертають ліворуч, віз гуркотить містком через річку і за декілька хвилин зупиняється перед приходством.
Цікаві спогади про цю важливу подію у житті родини Лепких та й всієї Бережанщини залишив Богдан Лепкий у книзі «Три портрети»: «Я перебіг попри церкву, став на сходах і під грушкою побачив товариство. Трьох мужчин лежало головами досередини – щось балакали. Двох мені неважко було пізнати. Це були мій батько і д-р Андрій Чайковський… Чи правда це, чи мені тільки здається? Цей третій то був Іван Франко. Я знав його з портретів… Я ще й нині Франка уявляю собі таким, яким його тоді під грушкою у Жукові побачив. Був він у повному розквіті сил і видно, що почував себе добре на селі, здалеку від гамору Львова… Мав на собі якусь люстринову попелясту блузу, вишивану сорочку й нові, але чомусь роздерті черевики».
Саме Б. Лепкий став свідком розмови-дискусії про художню цінність «Мойсея» Кирила Устияновича. Думки Сильвестра Лепкого та Івана Франка були протилежними. Франко не побачив у «Мойсеєві» Устияновича глибини душі. «Мене Устияновичів «Мойсей» не вдовольняє. Побачите, якого я колись напишу», – сказав він тоді до отця. Ці рядки ми знаходимо на останній сторінці «Казки мойого життя» Б. Лепкого.
А коли сонце скочувалось за ліси, все товариство на простому селянському возі, вистеленому соломою і сіном, з Жукова гостинцем, що тягнеться із Золочева через село Дрищів (нині Надрічне), Урмань, Пліхів, поїхали у Краснопущу. Іван Франко дуже хотів ознайомитись з бібліотекою монастиря, яка була багата старовинними книгами та рукописами. У цей час письменник цікавився пам’ятками древньої літератури, розшукував матеріали для досліджень апокрифів. І дійсно, Франко знайшов у монастирській бібліотеці багато цікавого. Бібліотека була недоглянутою: трохи книжок було на полиці, трохи на лавці, решту валялися на долівці у смітті. Проте старий ігумен Федоренчук пильно стояв на охороні монастирського майна. І все ж Франкові вдалося непомітно винести зшиток старого сірого паперу. «Він був дуже радий знахідці, і добре, що Франко це забрав, бо, певно, вимел ... Читати далі »
Категорія: Історія | Перегляди: 830 | Автор: NADRICHNE | Дата: 31 July 2015 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2022   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA