НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA

Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування

Вітаю Вас, Гість · RSS 19 Жовтня 2019, 11:59

Головна » 2012 » Грудень » 18


В історію Дрищева-Надрічного вписано багато чудових подій. Але, на жаль, були й дуже трагічні випадки...

***
Увечері перед Миколаєм…
Чітко пригадую собі подію, що сталася в нашій хаті увечорі перед святом Миколая, 18 грудня 1939 року. Мені в той час було дев’ять літ.
Вже присмерком у нашу хату зайшов тодішній солтис (сільський голова) Петро Райтер, 45-річний чоловік. На той час у нас перебували сусід Іван Галушка (дяк) та родич Василь Вдовин, – про щось вели розмову з моїм батьком, Дмитром, який займався ковальськими справами. Солтис теж зайшов, щоб розізнати, як ліпше вкувати воза. Але розмова затягнулася, як то часто буває в товаристві, либонь, під опівніч.
Наразі відчинилися двері й увійшов Василь Потягач, знаний у сеоі як противник польського режиму і як недавній в’язень страшного концентраку Береза Картузька. Привітався до всіх, а до Райтера, що сидів збоку причілкового вікна і нараз дуже зблід, сказав різко, то наче з насмішкою:
 – Я тобі приніс гостинця на Миколая. Знаєш, за що? – і швидко перелічував провини солтиса перед ним, – наче вирок зачитував. – Ти мене прогнав з роботи на гостинці, наводив поліцію, а тепер…
Потягач витягнув пістолет і навів на солтиса, який благав подарувати йому життя. Несподівано солтис затулився подушкою і кинувся у вікно. Услід йому гримнув постріл, Потягач вибіг надвір – і знову, вже майже на дорозі, почувся другий постріл. Як виявилося, куля поцілила в голову.
– Висаджене вікно я вам заміню, – спокійно пообіцяв нападник моєму татову, і щез у нічному мороку. Звичайно, цієї обіцянки він не виконав, бо це була остання ніч перебування Потягача в селі, – він мав іти за Сян. (Кажуть, що при переході кордону він поліг у 1940 році від куль більшовицьких пограничників. Якби уцілів, то, мабуть, за це самоправство постав би перед судом ОУН).
Другого дня – на свято Миколая, – тіло Райтера споряджали до похорону, а мого батька – Дмитра Білана – заарештували енкаведисти. Виснажливі допити тривали цілу зиму, але, на щастя родини, батько повернувся додому живим.
Цю трагічну подію розцінюю як штрих до історії нашого села.

Записано з оповіді Василя Дмитровича Білана, 1930 р.н., жителя с. Надрічне

В.Савчук. Увечері перед Миколаєм… ... Читати далі »
Категорія: | Перегляди: 726 | Автор: NADRICHNE | Дата: 18 Грудня 2012 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA