НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA
Наше рідне село
Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Квітень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування
200


Категорія: Футбол. ФК "Надрічне" | Перегляди: 37 | Автор: NADRICHNE | Дата: Вчора | Коментарі: (0)


Чергові вибори Президента України 31 березня 2019 року 
Повторне голосування 21 квітня 2019 року 
Склад Дільничної виборчої комісії Виборчої дільниці №610032
ЛЕЩУК Оксана Петрівна - голова ДВК
САВЧУК Світлана Михайлівна - секретар ДВК
БАРАН Надія Михайлівна - член ДВК
БАРАН Наталія Ігорівна - член ДВК
БАРАН Оксана Василівна - член ДВК
БИЧ Наталія Михайлівна - член ДВК
ГРИЦЕЛЯК Надія Василівна - член ДВК
КОВАЛЬЧУК Дмитро Михайлович - член ДВК
КУЛИНА Зоряна Ігорівна - член ДВК
МИКОЛИШИН Галина Михайлівна - член ДВК
МИЩИШИН Леся Петрівна - член ДВК
МОТУРНЯК Галина Степанівна - член ДВК
ОБЕРСЬКА Наталія Степанівна - член ДВК
САВЧУК Галина Богданівна - член ДВК
***
Категорія: Вибори | Перегляди: 61 | Автор: NADRICHNE | Дата: 19 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



У Всесвітній день поезії, в музеї книги м. Бережани відбулася вже традиційна літературно-мистецька зустріч «Березневі передзвони – 2019».
Із улюбленим святом поетів і всіх шанувальників віршованої творчості щиро привітала науковий працівник музею, лауреат премії ім. Братів Лепких, почесна громадянка м. Бережани,  ведуча заходу Ярослава Мазурак. Як наголосила п. Ярослава, на зустріч до музею завітали поети різних поколінь: від юних гімназистів – до віршотворців поважного віку, котрі залюбки насолоджуються римованими рядками, успіхами в творчості, власними літературними надбаннями. Деякі нові видання, як і в минулі роки, було представлено на виставці "Від березня до березня”. Серед них – збірники "Поетична топоніміка”, "Мереживо доріг життєвих”, "Римовані Бережани” й інші.
Свої ліричні, різної тематики творіння натхненно читали (а деякі ще й наспівували) Лідія Герасимів, Софія Логвин, Леся Вільгуцька, Марія Турчин, Стефанія Білик, Тетяна Бідзіля, Богдан Тихий, Марія Іванчишин, Галина Байовська, Анна Служинська. Присутні говорили про творчість українських поетів світового рівня, зокрема Ліни Костенко – таланту й совісті української нації. Вірші нашої землячки Любомири Гаврилишиної (Київ) прочитала Я.Мазурак. Сама ж авторка у Facebook зазначила: "Дякую дуже за можливість хоч віртуально долучитися до того дійства, що відбувалося в Бережанах у рамках Всесвітнього дня поезії. Прекрасна аудиторія ще раз показує, що поезія ніколи не помре, що саме вона є стимулом, який пробуджує наші почуття, змушує працювати мозок і вчить насолоджуватися прекрасним…”
Дійство у мистецькій світлиці музею книги супроводжувалося піснями й музичними номерами у виконанні Олени Олійник, Христини Бугай, Христини Дудар та інших виконавців. Грою на фортепіано порадував Андрій Хрептак, на кларнеті – Олександра Стець, на саксофоні – Ігор Кіндрат.
Тетяна БІДЗІЛЯ

Категорія: Творчість | Перегляди: 33 | Автор: NADRICHNE | Дата: 18 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Оприлюднено результати «Степанової весни – 2019». Лауреатами Всеукраїнської літературно-мистецької премії «В ім'я добра» імені Степана Олійника 2019 року стали й отримали дипломи письменники-гумористи Леонід Куций (Вінниця) за книжку сатири й гумору «Золоті яйця» і Василь Савчук (Бережани, Тернопільська область) за книгу «Триесірний Ґеньо з Трої» (гумор і сатира). Урочистості відбувалися в літературному музеї Одеси.  
Назва сатиричної поеми письменника з Бережанського краю Василя Савчука, яка надрукована окремою книжкою у видавництві «Терно-граф», не просто інтригує, а відразу збиває з пантелику: «Триесірний Ґеньо з Трої».  Усі добре пам’ятають іншого хвацького козака із Трої на ймення Еней, який жив купу століть тому. А тут раптом якийсь Ґеньо, та ще й мало не галичанин.
Написана «під Енеїду» у бурлескно-травестійному жанрі сатирична поема В. Савчука через призму сміху відслідковує шлях життя допитливого правдошукача у «Триесірі» – тобто у колишньому есесесері. Головний герой – Ґеньо стає свідком і учасником розпаду «імперії Зла» та активним подвижником творення нового світу і рідної Раїни. На початку книги є присвята «Світлій пам’яті незабутнього Кошового Міжнародної Асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ», письменника Петра Павловича Ребра». Сатирична поема, перш ніж побачила світ у такому вигляді як вона є, зазнала у свій час чимало критики, декому стояла кісткою поперек горла. Звісно, такі шпичаки не створювали для пана Василя комфортних умов для подальшої праці над твором. Однак, незважаючи на всілякі кпини, відомий український письменник-сатирик Євген Дудар та поет, політв’язень ГУЛАГу Іван Гнатюк схвально відгукнулися на сатиру Савчука. А з благословення головного редактора «Веселої Січі» Петра Ребра, фрагменти поеми були надруковані у першому числі альманаху ще за 2005 рік. А згодом – у «Літературному Тернополі».
На відміну від Енея Ґеньо мусив ходити до школи, де «всім втовкмачували й усно, й шумів газетний словограй» :
Та гучномовці (ледь не луснуть!):
«Наш Триесір – то справді рай!».
І в те повірить мав би Ґеньо,
Бо скрізь по вивісках – саженно:
«Рай-буд», «рай-суд» і «рай-вино»,
«Рай-ліс», «рай-ком», «рай-скот», «рай-сіно»,
«Рай-маг», «рай-торг», «рай-морг», «рай-кіно»,
«Рай-он» - й точніше: - «рай-он-о!»….
Оскільки хлопчина всім цікавився і повсюди бігав, то не раз робив великі очі від побаченого: «В газетах щось не те торочать, Я щось не те у школі вчу…».
І він прийняв одне із рішень:
«Я знаю мало, хочу – більше,
Будь-що до правди дотовчусь».
Поема читається легко і весело. У зашифрованих словах вгадуються реальні топоніми чи назви– столиця Маскаяма (Москва), заклятий край Бісі-Бірі (Колима). Пригоди головного героя починаються відразу після випускного, коли батьки намагаються його «вступити» по блату до медичного вузу…
Звісно, переповідати увесь сюжет нема змісту, адже книга має майже дві сотні сторінок. Однак окремі шматки тексту кортить процитувати, бо там йдеться про нас з вами, хоч і в алегоричній формі, через те написане варте уваги.
Залюблений у рідну землю («Я – від землі. Земля – моя. Віддам їй силу й навіть душу. Нехай мене податки душать, Чи бартер зробить голяком, - Я рідне поле не покину і не подамся на чужину, як дід з полатаним мішком. Я вірю, завше так не буде, – Настане світла торжество!».
Незважаючи на безгрошів’я (тут впізнаються лихі дев’яності роки), Ґеньо вирішив залишитись вдома «… і свій творити хліб». Уявіть собі, коли він побачив нескінченні потоки люду, які їхали на заробітки за кордон, то //«потік той – перегородив.// В асфальт упер стовпами ноги,// Стояв, як дуб, серед дороги,// Що обминуть ніхто не міг»//. Розкинувши руки, немов крила, намагався зупинити людей: //«Спиніться, милі, добрі люди! Куди й чого претеся ви?// Вам так, як тут, ніде не буде!// Не тратьте, рідні, голови! Нам треба кризу пережити;// своє добро самим творити; //Бо раю нам чужак не дасть.// Верніться! Підемо до влади,// Права відстоїм для громади, //Не для крутих окремих «каст ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 17 | Автор: NADRICHNE | Дата: 17 Квітня 2019 | Коментарі: (0)





Категорія: Сільська рада | Перегляди: 35 | Автор: NADRICHNE | Дата: 16 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


"Лісники" - "Надрічне" 0:0 
Товариський матч 
14 квітня 2019 року. Лісники. 11:10. 
Арбітри-лайнсмени: ЗАХАРКІВ Андрій (Лісники), БАРАН Володимир (Надрічне) 
"Лісники": Дзюб /воротар/ - Цюпера, Волков, Дмитрієв, Солонинка - Петровський, Булка, Дубляниця, Бучок - Білик, Хомецький. На заміни виходили: Босяк, Статкевич, Семків, Тимків, Павлюк, 2 гравці на перегляді 
"Надрічне": 1. КУНЬКА Петро /воротар/ - 9. КИЯК Віталій, 2. КОСТІВ Тарас, 4. ЛЕСЬКІВ Ігор, 6. СЕМЕГЕН Олег - 15. КРУК Сергій, 7. БОЯНОВИЧ Юрій - 16. САВЧУК Іван, 20. ГЕВКО Іван - 11. КАДУБЕЦЬ Назарій /капітан/ - 18. САВЧУК Михайло. На заміни періодично виходили: 8. КУКУРУДЗА Юрій, 17. ЦІСЕЛЬСЬКИЙ Олег, САВЧУК Володимир, 22. ОБЕРСЬКИЙ Назарій.

В суботу близько полудня до сільського голови  - і офіційного представника нашої команди зателефонув капітан "Лісник" Володимир Добрянський з пропозицією зіграти наступного дня товариський матч. Це було трохи спонтанно, бо ще за сотню-другу годин перед цим все вказувало на те, що приміського колективу - незмінного учасника районних змагань в 2019 році взагалі не стане. Після коротких роздумів та переговорів про все домовились.
Насамперед варто зазначити, що Андрій Цюпера та Юрій Циган, які тиждень назад відіграли за "Надрічне" в Рибниках, мігрували в табір "Лісник".
Протистояння місцевих гравців в тренувальних маніжках та нашої команди у фіолетовій формі відбулось без головного арбітра як такого. Два лайнсмени пильно стежили не лише за офсайдами й перетинаннями м'ячем меж поля, але за всіма подіями. І що дивно та приємно гра видалась напрочуд коректною: все було тихо, мирно і акуратно...
"Надрічне" в цьому поєдинку проводило заміни за якимось хокейно-баскетбольним принципом. Адже в товариському поєдинку найважливіше віднайти оптимальне поєднання гравців та їх зон відповідальності.
В стартові десять хвилин господарі тричі небезпечно пробивали низом, але щоразу поруч зі стійками воріт. 
Категорія: Футбол. ФК "Надрічне" | Перегляди: 138 | Автор: NADRICHNE | Дата: 15 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Савчук Василь Дмитрович (15.04.1944, с.  Дрищів (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області) – журналіст, краєзнавець, поет, драматург, публіцист, редактор, член Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, член НТШ.  Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018). 
Василь Дмитрович Савчук народився 15 квітня 1944 року в селі Дрищеві (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області в селянській родині. 6 квітня 1946 року, коли від ракети облавника згоріло 28 обійсть у селі, малого Василька порятував із вогню старший на вісім літ брат Степан. Через півтора року батькам вдалося звести вальковану хатину за селом; тут і минуло дитинство Василька.
У 1957 році закінчив Надрічнянську семирічку, в 1961-у – Біщецьку середню школу. Того ж року вступив на навчання у Львівське техучилище № 1 і через 10 місяців набув фах машиніста баштових кранів. Робота посприяла вступові в 1963 році у Львівський університет ім. І. Франка на вечірнє відділення філологічного факультету (українська мова і література).
У грудні 1963 року Василя призвали на військову службу – у військово-будівельний загін (ВСО-1056), що був залучений до спорудження об’єкта «великої хімії» поблизу селища Верхнє Дніпровське Сафоновського району Смоленської області (нині РФ).
Тут рядовий Савчук теж працював на баштових кранах – до кінця квітня 1966 року. Відтак будбатальйон «перекинули» на ліквідацію наслідків землетрусу в Ташкенті, де навчився асфальтувати дороги, вперше познайомився з татарами, насильно вирваними з Криму у 1944 році.
Після служби в армії В. Савчук поновився на навчання в університеті, який закінчив у 1973 році. З квітня 1972–го був прийнятий на посаду літпрацівника у бережанську районну газету "Нове життя» (з вересня 1990 р. – «Бережанське віче»).
Тут із деякими перервами (навчання у Києві, робота власкором обласної газети «Відродження») працював на всіх посадах – завідувачем відділу, відповідальним секретарем, редактором (1991 – 1994 рр.), заст. редактора до виходу на пенсію у 2005 році.
Попри основну роботу Василь Савчук пробував перо у публіцистиці, художній літературі. Ще до «приходу в редакцію» мав публікації віршів у газетах: «Сафоновская правда», «Молодь України», «Робітнича газета», в журналі «Перець», згодом – у журналі «Жовтень», колективному збірнику «Пісня і праця».
У 1981 році видавництво «Молодь» випустило його художньо-документальну повість "Вишивала дівчина долю” – про події в селі Куряни напередодні 2-ї світової війни.
Найсприятливішим для його творчої праці видався вже перший рік незалежності України. У 1991-у побачила світ поетична драма «Кривавий тан», у 1993-у – публіцистична брошура «Діалог небайдужих», історичний нарис «Надрічне – село над Золотою Липою», збірка віршів «Отча вишня».
Багато часу і праці зайняло збирання та оформлення матеріалів до другого тому збірника «Бережанська Земля», що побачив світ 1998 р. в Канаді заходами комітету «Бережанська земля» (голова – Левко Бабій, секретар – Ярослав Гунька).
Одночасно Василь Дмитрович працював над історико-документальною кіноповістю «В ім’я Твоє» (перша книжка побачила світ у 1998 р., друга – у 2000 р.).
Перед тим, у 1996 р. видав сатиричну поему «Триесірний Ґеньо з Трої» у чотирьох частинах. Повторно видання по-бачило світ у 1999 році, а доповнене п’ятою частиною – у 2006 році в збірці сатири й гумору «Трішки усмішки».
Обширні витяги з неї були надруковані у сатиричному журналі «Всесміх» (Канада), в альманасі гумору й сатири «Весела Січ» (Запоріжжя) та журналі «Літературний Тернопіль». Добрим внеском у набуток на ниві історичного краєзнавства в районі можна вважати такі книги В. Савчука як
«Від Королівки до Поляни» (2004),
«Митрополиче село Дрищів- Надрічне» (2007),
100-сторінкові ... Читати далі »
Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 34 | Автор: NADRICHNE | Дата: 15 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


14 квітня 2019 року з 15 години вулицями Надрічного пройшла десята (ювілейна) щорічна загальносільська Хресна дорога. Втретє поспіль відправною точкою стала пам’ятка історії місцевого значення «Пам’ятний знак (хрест) на честь скасування панщини (1899 рік)» - хрест поблизу господарства Бай.
На тринадцяти стаціях, вздовж ходи прочан, учні Надрічнянського навчально-виховного  комплексу тримали  ілюстрації з Хресної дороги та запалені лампадки.

Священик Зеновій БІДУЛА проголошував назви стацій, промовляв: «† Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи!» та зачитував тексти з Святого Письма.
Педагоги Галина Богданівна САВЧУК та Світлана Степанівна НЕДІЛЬСЬКА звертались до учасників ходи з моральними роздумами, які поєднували Христові страждання та проблеми і спокуси нашого сьогодення.
Потім лунали спільні молитви "Отче наш..." та "Богородице Діво...".

На першому відтинку ("Ісуса засуджують на смерть") дерев'яний хрест несло церковне братство. Далі їх змінювали когорти парафіян об'єднаними спільними професійними (медики, педагоги, влада), віковими (молодь), духовними (матері молитви, Маріїнська дружина,  церковне сестринство) чи територіальними (жителі всіх частин села: Застав, Скрилів, Шпорта-вулиця, Горішня-вулиця) ознаками.
На останню чотирнадцяту стацію ("Ісуса кладуть до гробу") - хрест в Храм святого мученика Йосафата - вніс церковний хор.

Після завершення Хресної дороги отець Зеновій подякував катехиту (Галині Михайлівні МИКОЛИШИН), дітям, процесії, церковному хору, братерству й сестринству, а також всім парафіянам-учасникам ходи.
Понад півтори сотні осіб спільно пройшли цю символічну Хресну дорогу в Надрічному.  

Статті про попередні Хресні дороги:
Категорія: Церква. Духовність | Перегляди: 258 | Автор: NADRICHNE | Дата: 14 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Галина Наконечна 
Національний університет «Львівська політехніка» 
УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЧАСІВ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941–1944 рр.) (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)
У статті здійснено аналіз лексичних, морфологічних, словотвірних та орфографічних особливостей української термінології місцевого самоврядування, яка функціювала в українській періодиці під час німецької окупації 1941–1944 рр.
Ключові слова: українська мова, українська преса, німецька окупація, термінологія місцевого самоврядування.
The article analyzes the lexical, morphological, derivational and orthographic peculiarities of Ukrainian terminology of local governments which was functioning in Ukrainian periodicals during the German occupation of 1941–1944.
Кeywords: Ukrainian language, Ukrainian press, the German occupation, terminology of local governments.

Перебуваючи на території України в 1941–1944 рр., німецька влада створила відповідну адміністративну мережу, яка в різний спосіб контактувала з місцевим населенням, передусім через пресу. Легальні періодичні видання регулярно публікували документи офіційної влади, що стосувалися регламентації громадського життя, часто подаючи його у двох варіантах – німецько- та українськомовному.
Актуальність дослідження полягає в тому, що ця преса порівняно недавно стала доступною для науковців, отож зазначена група терміноодиниць ще не виступала об’єктом термінознавчого дослідження, хоч назагал термінологію державного управління як галузеву підсистему української наукової термінології опрацьовували окремі науковці.
Метою цієї статті є: а) загальний огляд української преси періоду німецької окупації та б) розгляд особливостей побутування термінології місцевого самоврядування (ТМС) у зазначений період на лексичному, словотвірному, морфологічному та орфографічному рівнях.
Загальний огляд преси. Упродовж періоду німецької окупації виходило 362 періодичні видання українською мовою, які географічно охоплювали практично всі українські землі.
Німецька окупаційна влада поділила територію України на чотири частини: Галичина увійшла як п’ятий дистрикт до Генеральної губернії; колишня УРСР стала Райхскомісаріатом України; Закарпаття від 1939 р. було окуповане Угорщиною; Трансністрія (адміністративно-територіальне утворення на південному заході України) перейшла під управління Румунії. Нас цікавитиме україномовна легальна преса Генеральної губернії та Райхскомісаріату, оскільки угорська та румунська влада в принципі не вважали окуповані землі українськими.
222 часописи (61 відсоток від досліджуваних) виходили в Східній, Центральній, Північній та Південній Україні, тобто на території Райхскомісаріату, про що виразно свідчать топоніми в їхніх назвах: «Бориспільські вісті», «Бюлетень Бердянської районової і міської управи», «Відомості Київської міської управи», «Вінницькі вісті». 
Переважна більшість часописів містить у назві семантично нейтральну лексему (вісті, вісник, бюлетень, газета, новини, кореспонденція, пресова служба, зведення, кур’єр, відомості, денник, листок, слово, голос, звіт). Частина видань мала виразне професійно-цільове спрямування: «Господарськокооперативний часопис», «Залізничник», «Здоров’я і життя», «Краєва ланка копаного м’яча», «Лікарська справа», «Місіонар», «Народна школа», «Наука і навчання», «Сільський господар», «С ... Читати далі »
Категорія: Творчість | Перегляди: 54 | Автор: NADRICHNE | Дата: 13 Квітня 2019 | Коментарі: (0)



10 квітня 2019 року на території Надрічнянської сільської ради бульдозером було закрито кілька стихійних (несанкціонованих) сміттєзвалищ, а також впорядковано території для розширення цвинтаря.
Особлива подяка ТОВ "Крона" за надані 80 літрів дизельного палива для роботи техніки.








***
Категорія: Інфраструктура. Благоустрій | Перегляди: 94 | Автор: NADRICHNE | Дата: 12 Квітня 2019 | Коментарі: (0)


Погода (sinoptik.ua)

Погода (gismeteo.ua)

Погода (weather.in.ua)
Погода в Україні

Погода (rp5.ua)
 

Погода (meteopost.com)
Погода в Украине

Погода (meta.ua)

Погода (meteo.ua)

Тривалість дня
погода в украине

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього голосів: 93

Свята дня
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Система Orphus


Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2019   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA